Збільшення штрафів за порушення мобілізації і військового обліку: Рада прийняла закон
Ініціатори законопроєкту зауважили, що зміни до законодавства сприятимуть розв’язанню завдання щодо удосконалення з урахуванням вимог воєнного стану засад адміністративної та кримінальної відповідальності за військові правопорушення
9 травня Верховна Рада проголосувала в цілому законопроєкт №10379 про внесення змін в Кримінальний кодекс та кодекс про адміністративне правопорушення за порушення мобілізації. Так, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено штраф для посадових осіб підприємств буде від 17000 до 25500 грн, в особливий період – від 34000 до 59500 грн, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
У пояснювальній записці мовиться, що цілями та завданнями проекту Закону, зокрема, є удосконалення з урахуванням вимог воєнного стану засад адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Документом пропонували внесення до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, зокрема щодо:
- збільшення штрафів за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
- запровадження механізму, за яким не складається протокол у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з’являється без поважних причин або без повідомлення причин не прибуття на виклик територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявністю у територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки підтверджуючої інформації про отримання особою виклику;
- запровадження можливості затримувати в особливий період осіб, які порушили законодавство про оборону, військовий обов’язок і військову службу, правила військового обліку, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення — до трьох діб;
- доповнення складу кримінального правопорушення — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період, — ознакою “у тому числі відмову від проходження медичного огляду”.
За змістом порівняльної таблиці до другого читання (в редакції остаточного тексту від Комітету) передбачено такі норми ст. 210 та 210-1 КУпАП.
За новою редакцією ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку – тягне за собою накладення штрафу від 200 до 300 н.м.д.г. (від 3400 до 5100 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від 300 до 500 н.м.д.г. (від 5100 до 8500 грн).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період – тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 1500 н.м.д.г. (від 17000 до 25500 грн).
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – тягне за собою накладення штрафу на громадян від 300 до 500 н.м.д.г. (від 5100 до 8500 грн) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від 1000 до 1500 н.м.д.г. (від 17000 до 25500 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від 500 до 700 н.м.д.г. і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від 1500 до 2000 н.м.д.г. (від 25 500 до 34000 грн).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період – тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1000 до 1500 н.м.д.г. (від 17000 до 25500 грн) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від 2000 до 3500 н.м.д.г. (від 34000 до 59500 грн).
За прийнятим Законом положення ст. 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Передбачається, що прийняття Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального Кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення” дасть змогу вирішити завдання щодо удосконалення з урахуванням вимог воєнного стану засад адміністративної та кримінальної відповідальності за військові правопорушення.
10 травня у газеті “Голос України” опблікували Закон №3684-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” (набирає чинності з дня його опублікування) та Закон №3685-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації” (набирає чинності з 14 травня 2024 року).
Документами продовжено:
- строк дії воєнного стану в Україні з 5 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
- з 14 травня 2024 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Підставами для введення воєнного стану може стати як збройна агресія чи загроза нападу, так і небезпека державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.
Розглянувши ці пропозиції, президент видає указ про введення воєнного стану, його протягом двох днів розглядає та приймає рішення Верховна Рада України, яка з цією метою збирається без скликання.
Затверджений указ негайно оголошується через засоби масової інформації.
Крім того, Україна негайно через Генерального секретаря ООН повідомляє про параметри введеного надзвичайного стану держави, які беруть участь у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права.
Військовим командуванням в умовах правового режиму воєнного стану є Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Вперше рішення щодо запровадження воєнного стану у 10 областях України з 26 листопада 2018 року на 30 днів було прийнято 26 листопада 2018 року у зв’язку з актом збройної агресії Російської Федерації у районі Керченської протоки проти кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, наявною загрозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, Закон України Про правовий режим воєнного стану та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
24 лютого 2022 року у зв’язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
- 20 грудня 2023 року Верховна Рада проголосувала законопроєкти №10341 і №10342, чим спростила ввезення в Україну засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
- Як військовим потрапити на лікування за кордон – алгоритм дій.
- 22 листопада 2023 року Верховна Рада проголосувала закон, ініційований 37 народними депутатами, про збереження біологічного батьківства/материнства, у разі отримання військовослужбовцями поранень, що впливають на репродуктивні функції.
- Міноборони спільно з Міністерством охорони здоров’я, Мінцифри та громадськими організаціями розробили зміни до законодавства, які дозволяють спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони.
- Фахівці ДПС нагадали, за які землі не сплачується плата за землю під час воєнного стану.
- Воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, включно з трудовою діяльністю. Коротко і доступно про те, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором, нагадали у Держпраці.