Застосування РРО громадськими організаціями: роз’яснення
Одним із видів забезпечення діяльності громадських об’єднань є членські внески їх учасників
Реєстратор розрахункових операцій — термін в законодавстві України, що визначає фіскальний касовий апарат як засіб державного контролю за обігом безготівкових та готівкових коштів, обліком товарів, реєстрацією наданих послуг та розрахунковими операціями.
Реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу.
До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо (абзац п’ятий ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).
Класифікація реєстраторів розрахункових операцій (РРО) за сферою застосування:
- торгівля; громадське харчування; сфера послуг;
- оформлення проїзних/перевізних документів на автовокзалах та автостанціях;
- торгівля нафтопродуктами на АЗС;
- операції з купівлі-продажу іноземної валюти;
- послуги таксі;
- інші.
Електронний контрольно-касовий апарат – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У Законі № 265 до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники – жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг) (абзац сьомий ст. 2 Закону № 265).
Податківці окремо поінформували, коли громадські організації мають застосовувати РРО.
Так, відповідно до ч. 2 та 3 ст. 3 ГКУ господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.
Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Діяльність негосподарюючих суб’єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб’єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб’єктів.
Громадська організація — добровільне та організаційно оформлене об’єднання громадян, яке створюється для реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, регіональних, релігійних, професійних, соціальних, політичних тощо). Інтереси можуть бути реалізовані шляхом здійснення мітингів, зборів, різноманітних ініціатив організації проєктів, форумів тощо.
Закон України «Про громадські об’єднання» визначає громадську організацію як «громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи», тобто це одна з організаційно-правових форм громадських об’єднань в Україні.
Поняття громадської організації не охоплює релігійних, господарських та інших об’єднань громадян, порядок і діяльність яких визначаються відповідним законодавством. Профспілки належать до громадських організацій. Особливості правового статусу їх регулюються Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Благодійні організації також не належать до громадських об’єднань, оскільки мають на меті виключно благодійництво, а не здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Вимоги до статуту громадської організації містяться в ст. 11 ЗУ «Про громадські об’єднання», Цивільному та Податковому кодексах України, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські організації можуть здійснювати необхідну господарську діяльність без мети отримання прибутку, засновувати підприємства, установи та організації.
Громадські організації зобов’язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також подавати відповідно до вимог закону фінансову, податкову звітність та статистичну інформацію про свою господарську діяльність.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об’єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначено Законом України «Про громадські об’єднання».
Відповідно до ст. 24 Закону №4572 громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним власними коштами, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.
Тож, одним із видів забезпечення діяльності громадських об’єднань є членські внески їх учасників.
Пунктом 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (послуг), зобов’язані проводити такі операції із застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій та наданням споживачу розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Водночас за своєю суттю внесення членських внесків учасниками не підпадає під зазначені вище вимоги Закону №265, оскільки вони не є платою за товари (послуги) і як результат не потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО.
Поряд із цим звертаємо увагу, що відповідно до вимог пп. 5 п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148 (далі – Положення №148), готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Відповідно до абзаців першого та другого п. 11 Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Зазначається, що приймання членських внесків є операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а тому повинні оприбутковуватись відповідно до вимог Положення №148.
Тож здійснення громадськими об’єднаннями інших операцій, окрім приймання членських внесків (зокрема, приймання оплати за електроенергію, постачання газу, води та інше), потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО.
- 15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого під час дії воєнного стану дозволяється проводити лише фактичні податкові та камеральні перевірки декларацій, до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
- 22 листопада 2023 року, під час розгляду законопроєкту Нацбанку №9422 стосовно заборони введення в оману українців щодо легких кредитів «до зарплати» парламентарі погодили підтримку поправки стосовно дозволу українським бізнесменам обміняти російські й білоруські рублі.
- З 1 грудня митне оформлення гуманітарної допомоги, а також товарів військового призначення та подвійного використання, що ввозяться як гуманітарна допомога, здійснюватиметься за новим порядком.
- Розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1600 грн застосовуватиметься як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду.