Законопроєкт «Про доброчесне лобіювання» у нинішньому вигляді може бути використаний для згортання свободи й демократії в Україні: ЦДЗУ приєднується до заяви правозахисників

ГО «Центр дослідження законодавства України» приєдналася до ініціативи правозахисників стосовно застережень щодо ухвалення проєкту закону «Про доброчесне лобіювання» у нинішній редакції.

Так, 10 січня 2024 року Верховна Рада прийняла у першому читанні урядовий законопроєкт «Про доброчесне лобіювання» № 10337. Єврокомісія визначила ухвалення закону про лобізм однією з передумов для початку переговорів про вступ України до ЄС.

Однак у внесеному урядом вигляді цей законопроєкт лише віддаляє нас від європейських цінностей і прямо загрожує свободі, демократії та конституційним правам в Україні, мовиться у спільній заяві організацій громадянського суспільства.

У редакції першого читання цей проєкт не лише не зменшить олігархічні та недоброчесні впливи на прийняття рішень органами влади, але й посилить закритість влади, дозволить тиснути на будь-яких «незручних» громадян  чи організації громадянського суспільства, які критикуватимуть владу, вимагатимуть реформ або змін у  публічній політиці.

Такі громадяни чи організації будуть зобов’язані реєструватися як «лобісти» під загрозою штрафів, як «іноагенти» у путінській Росії. Тобто буде створена система тиску влади на громадянське суспільство. За участь у круглому столі, направленні пропозицій до законодавства, громадську експертизу  чи зустріч з посадовцем людей переслідуватимуть як за «незаконне лобіювання».

Усі ключові пропозиції представників громадських організацій, що входили до складу  робочої групи з підготовки законопроєкту до другого читання, створеної парламентським комітетом з питань правової політики, проігноровані. Доопрацьована редакція проєкту закону й надалі дозволяє переслідувати громадян чи громадські організації за критику, чи пропозиції до законодавства під приводом відстоювання ними своїх «комерційних інтересів». Останні сформульовано нечітко — будь-яка пожертва на підтримку організації для адвокатування антикорупційних, політичних чи інших реформ може вважатись її «комерційним інтересом».

Існує ризик, що комітет і загалом парламент можуть ухвалити в цілому законопроєкт №10337 у редакції, яка дозволить владі вважати будь-яких активних громадян і громадські об’єднання лобістами, вимагати звітування за кожну зустріч, дзвінок, пресконференцію та інші «лобістські» заходи, штрафувати й публічно дискредитувати в очах суспільства. Тобто не громадяни контролюватимуть владу, а влада контролюватиме громадян і каратиме їх за їхню громадську активність. 

У нинішніх українських реаліях,  коли в умовах воєнного стану конституційні права і так обмежено, органи влади працюють непрозоро, а громадські активісти, журналісти, підприємці дедалі частіше стають об’єктом переслідувань та залякування у зв’язку зі своєю професійною діяльністю, такий закон звужуватиме простір для громадянського суспільства.

Відтак, цей проєкт потребує серйозних  — а не косметичних  — змін, які мають сприйматися не лише Європейським Союзом та українською владою, але й українським суспільством.

Без таких системних змін цей проєкт є неприйнятним і лише зашкодить європейському поступу України.

Ми дякуємо десяткам народних депутатів з різних фракцій і груп за підтримку і подання розроблених експертами громадських організацій поправок, які дозволять зняти ключові загрози законопроєкту.

У зв’язку з цим закликаємо Комітет з питань правової політики, всіх народних депутатів України при розгляді проєкту №10337 в другому читанні врахувати ці поправки, насамперед:

• чітко передбачити, що дія закону про лобіювання не поширюється на здійснення та захист громадянами прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, і на діяльність неприбуткових організацій та неприбуткових установ, у тому числі громадських об’єднань.

Закликаємо залучити до аналізу й підготовки до другого читання законопроєкту представників бізнес-асоціацій, галузевих об’єднань підприємств, а також представників європейських організацій в Україні, експертів ЄС у сфері лобіювання.

*Правозахисники спільно закликали інституції громадянського суспільства і всіх свідомих громадян підтримати позицію.

Довідка. У пояснювальній записці до проєкту закону зазначається, що метою прийняття проєкту закону є «забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів, нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із зацікавленими сторонами та суб’єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення діяльності суб’єктів лобіювання та посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування; механізмів контролю за лобістською діяльністю».

Законодавча ініціатива спрямована на «реалізацію рекомендацій Європейської комісії, які зафіксовано у пакеті розширення, та є частиною урядового антиолігархічного плану дій».

23 червня 2023 року Європейська рада надала Україні статус кандидата в ЄС. Одначе, країна має провести низку необхідних реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права та боротьбою з корупцією:

• реформа Конституційного суду;
• продовження судової реформи;
• антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
• боротьба з відмиванням коштів;
• втілення антиолігархічного закону;
• узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
• зміна законодавства про нацменшини.

Законодавці заявили, що прийняття Закону «забезпечить врегулювання лобіювання в Україні для оптимального ефективного важеля зниження рівня корупціогенних чинників у процесах планування розроблення, розроблення, та прийняття нормативно-правових актів; сприятиме побудові діалогу між суспільством і державою, враховуванню під час прийняття нормативно-правових актів інтересів громадян, організації громадянського суспільства та бізнесу; забезпечить рівні права громадян, інститутів громадянського суспільства та бізнесу щодо впливу на органи державної влади, їх посадових і службових осіб під час прийняття (участі у прийнятті) ними нормативно-правових актів; посилить прозорість та ефективність діяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, у взаємодії зазначених органів з громадянами, організаціями громадянського суспільства та бізнесу».