Закон «Про медіа» – нардепка розповіла яких змін зазнає документ
Документом зокрема пропонується покращити безпековий компонент медіарегулювання і захист інформаційного простору України
Зміни до закону “Про медіа” оприлюднені на сайті Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, щоб залучити представників медіа, громадських організацій до їх опрацювання та вдосконалення. Про це розповіла народна депутатка, заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
Медійна реформа продовжується, а отже маємо певний напрацьований апгрейд, який вже зареєстрували (реєстр. №12111) з колегами – народними депутатами. Нагадаю, що у зв’язку із отриманням Україною статусу країни-кандидата в грудні 2022-го року, Парламентом було прийнято Закон України «Про медіа». Він отримав позитивні оцінки експертів Європейського Союзу та Ради Європи і набрав чинності 31 березня 2023 року, – зазначила народна депутатка.
Вона додала, як показала практика, є певні баги і їх треба виправляти, а дещо змістовно уточнити. Це все «робочі моменти», які дуже очікувані індустрією від Парламенту для більш злагодженої роботи. Пропоновані зміни до Закону ми оприлюднили на сайті Комітету гуманітарної та інформаційної політики, щоб залучити представників медіа, громадських організацій до їх опрацювання, вдосконалення, надання ними нових пропозицій. Також не раз обговорювали зміни на заходах, експертних зустрічах і засіданні профільного підкомітету.
Євгенія Кравчук зазначила, що оновленням Закону України «Про медіа» та іншого, суміжного законодавства, пропонується:
- Вдосконалити значну процедурну частину медіарегулювання. Зокрема, уточнюється порядок призначення та звільнення Верховною Радою членів Національної ради. Велика частина змін стосується покращення реєстраційних та ліцензійних процедур: розширюється перелік відомостей, що самостійно вносяться суб’єктами у сфері медіа до Реєстру медіа; прибираються дублюючі повідомлення від регулятора суб’єктам у сфері медіа до введення в експлуатацію електронного кабінету; збільшується строк розгляду заяви про реєстрацію медіа до 60 днів; прибирається зайвий обов’язок для суб’єкта у сфері медіа подавати заяву для отримання витягу з Реєстру при реєстрації. Насамкінець, конкретизуються статті щодо призначення та проведення перевірки.
- Покращити безпековий компонент медіарегулювання і захист інформаційного простору України. Дві новели законопроєкту стосуються вдосконалення процедури блокування аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора, а також запровадження на час війни механізму оцінки Національною радою відповідності вимогам Закону контенту (мова ворожнечі, дискримінація, контент держави-агресора) онлайн-медіа, які звертаються за реєстрацією.
Чітко визначити статус спеціалізованих друкованих видань. Критерії віднесення до таких і вимоги до їх поширення має визначити Національна рада в своєму підзаконному акті, вони підлягатимуть обов’язковій реєстрації і за порушення правил поширення вводитиметься відповідальність. Щодо преси також одна новела стосується спрощення надсилання контрольних примірників до регулятора – не обов’язково всі, а тільки на вимогу Нацради. Поряд з цим уточняється, що редакції мають виконувати вимоги іншого законодавства щодо надсилання обов’язкових примірників до визначених бібліотек та наукових установ.
Увідповіднити до вимог ЄС питання фінансування Національної ради, як однієї з основних складових її незалежності. Так, Директива євросоюзу про аудіовізуальні медіапослуги вимагає аби Нацрада була належно забезпечена ресурсами і була незалежною від Уряду. Натомість, на сьогодні, заробітна плата членів і членкинь обраховується згідно з Постановою КМУ №304, а всі норми-гарантії фінансування із Закону України «Про медіа» зупинено законом про бюджет. Єврокомісія у своїй Доповіді у 2023 році звертала увагу на необхідність покращити фінансування медіарегулятора. Тому, законопроєктом пропонується саме на рівні закону, на час війни, визначити вдвічі зменшенні посадові оклади членів і членкинь в порівнянні із загальними нормами закону. Це гарантуватиме незалежне від Уряду розв’язання цього питання та підвищить заробітну плату. Тобто змінити заробітну плату членів Нацради з теперішніх 50 тис грн до близько 80 тис грн, а не якихось захмарних сум.
Крім фінансового питання, законопроєктом пропонується покращити незалежність регулятора в частині його нормотворчої діяльності, а також автономності процедур, які визначено Законом України «Про медіа».
В «іншому» і важливому можна сказати про розширення предмета спільного регулювання розробками рекомендацій щодо відповідального використання систем штучного інтелекту у сфері медіа та прописування взаємного обов’язку постачальників та мовників щодо укладення договору на постачання електронних комунікаційних послуг і заборони відступати від Типових умов такого договору (з правом конкретизувати їх). Загалом, зміни мають покращити правову визначеність і медіарегулювання, ґрунтуючись на півторарічному досвіді імплементації і застосування Закону України «Про медіа», – акцентувала Кравчук.