Заборона на знімання: в ІМІ пояснили, чи актуальні польські нововведення в умовах України

Хоча Кримінальний закон України і не містить більшої конкретизації щодо об’єктів, на які може поширюватися ця заборона, але судова практика свідчить, що досить часто обвинувачення посилається на Перелік інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії ЗСУ

Нещодавно в Польщі ввели заборону на знімання визначених стратегічних об’єктів – як військової, так і цивільної інфраструктури. Логічно, що в читачів та журналістів виникли питання: “Чи діє в Україні така сама заборона на знімання, як і в Польщі. І чи варто нам запроваджувати щось схоже?” Насправді діє. Мало того, вона ретельніше виписана і більше відповідає реальним вимогам країни, що воює, аналізують фахівці ІМІ.

Для початку розглянемо ключові юридичні особливості введеної в Польщі заборони:

• Вона стосується не лише об’єктів, що мають особливе значення для безпеки або оборони держави, об’єктів міністерства оборони, але й об’єктів критичної інфраструктури (аеропорти, залізничні лінії, мости, електростанції тощо). Крім того, перелік об’єктів, на які поширюватиметься заборона, визначатиме орган влади, у віданні якого перебувають ці об’єкти. Наприклад, якщо органи місцевої влади визначать, що певний міст важливий для безпеки, то вони повісять на ньому знак, що забороняє фотографувати.
• Заборона ввелася в дію розпорядженням міністра оборони Польщі. Також розпорядженням міністра оборони Польщі були ухвалені Правила видавання дозволів на фотознімання військових частин і об’єктів критичної інфраструктури та вимоги до конструкції знаку заборони фотографування, способів забезпечення його видимості, кріплення та розташування на об’єктах.
• Порушення заборони може загрожувати штрафом від 5 до 20 тисяч злотих та вилученням засобу знімання. За словами журналістів, у міністерстві оборони запевняють, що служби не мають наміру карати за випадкові фотографії чи записи, зняті, наприклад, відеореєстраторами. На дорогах не буде знаків, що наказують вимкнути фотоапарат, не буде перевірок з оглядом галерей чи конфіскації телефонів за фото зі стратегічним об’єктом. Однак служби зможуть відреагувати, якщо вважатимуть будь-яку поведінку особливо підозрілою.

В ІМІ нагадали, як в Україні регулюється питання заборони на знімання стратегічних об’єктів.  

По-перше, у Кримінальному кодексі України, крім статей, що встановлюють кримінальну відповідальність за шпигунство та державну зраду, існує окрема стаття, аналогія якій відсутня в кримінальному законі Польщі, що передбачає  відповідальність за сам факт несанкціонованого поширення інформації про скерування, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів, рух, переміщення або розміщення Збройних сил чи інших військових формувань, в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 114-2 КК України). За подібні дії закон гарантує санкцію у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 12 років, залежно від частини статті та наявності чи відсутності наслідків.

Хоча Кримінальний закон і не містить більшої конкретизації щодо об’єктів, на які може поширюватися ця заборона, але судова практика свідчить, що досить часто обвинувачення посилається на Перелік інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, затвердженого наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.03.2022 року. Детальніше про зміст переліку можна дізнатися в матеріалі Інституту масової інформації.

Загалом перелік охоплює опис конкретних об’єктів, місць та видів інформації, що не підлягають розголошенню. І, хоча об’єкти критичної інфраструктури там згадуються лише в контексті заборони на розголошення результатів ударів противника, важливою є наявна юридична конструкція, яка дозволяє встановити заборону на знімання в конкретних селищах, містах, районах та областях.

По-друге, Закон України “Про правовий режим воєнного стану” надає можливість військовому командуванню разом з військовими адміністраціями самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, досить широкі заходи правового режиму воєнного стану на місцях. Зокрема, в контексті заборони на знімання об’єктів критичної інфраструктури до таких заходів можна зарахувати:

• встановлювати (посилювати) охорону об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їхньої роботи;
• встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
• перевіряти документи в осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян;
• у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати в підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- та аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку тощо.

Так, наприклад, рішенням Ради оборони Тернопільської області від 31.03.2022 №32 “Про запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в області” взагалі було заборонено проводити фото- й відеознімання на території області блокпостів, об’єктів військової та критичної інфраструктури, будівель органів державної та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, уповноважених на виконання відповідних функцій, доріг, на яких вони розміщенні, а також місць масових скупчень людей.

Варто також зазначити, що 2022 року народні депутати подавали на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо розширення дії статті 114-2 Кримінального кодексу України на об’єкти критичної інфраструктури. Однак законопроєкт так і не було розглянуто, оскільки вочевидь нерозумно впроваджувати кримінальну відповідальність за розголошення будь-якої інформації про всі об’єкти критичної інфраструктури, навіть про ті, що постійно перебувають у жителів міст на видноті.

Отже, будь-які пропозиції щодо ухвалення в Україні заборони на знімання військових об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури за польським прикладом не є виправданими, оскільки фактично така заборона вже діє, хоча і з іншим текстуальним описом, але й з підвищеними санкціями. Механізм правового режиму воєнного стану дозволяє локально визначати, які заходи охорони можуть бути вжиті щодо тих чи інших об’єктів, у який період часу та з використанням яких засобів реагування. Крім того, така особливість польської заборони, як встановлення табличок з інформуванням щодо заборони знімання, може навіть зашкодити Силам оборони, оскільки противнику насправді навіть буде легше встановити місце розташування ключових військових об’єктів чи об’єктів критичної інфраструктури.

Читайте також: Згадка про фронт. Як журналістам зберігати «сувеніри» без ризику для життя