За поданням Комітету з питань правоохоронної діяльності у 2023 році Рада прийняла дев’ять Законів

23 Грудня, 2023 в 14:58

Комітет здійснює законопроєктну роботу, готує, попередньо розглядає питання, віднесені до повноважень парламенту

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності — колишній профільний комітет Верховної Ради України.

Комітет здійснює законопроєктну роботу, готує, попередньо розглядає питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України, та виконує контрольні функції у таких сферах відання:

  • кримінальне законодавство;
  • законодавство про адміністративні правопорушення;
  • виконання кримінальних покарань та організація і діяльність органів та установ виконання покарань;
  • організація та діяльність органів прокуратури, органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів;
  • оперативно-розшукова діяльність;
  • профілактика злочинів та адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі;
  • організація охорони громадського порядку та громадської безпеки;
  • охоронна і детективна діяльність;
  • державний захист учасників кримінального судочинства та державний захист суддів, працівників правоохоронних органів;
  • соціальний захист працівників правоохоронних органів та членів їх сімей.

21 березня Радою проголосований Закон «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму, а також до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення боротьби з тероризмом», який спрямований на виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, посилення спроможностей загальнодержавної системи боротьби з тероризмом з урахуванням європейської та загальносвітової практик у сфері протидії терористичній діяльності (№2997-ІХ).

Так, Закон покладає на Антитерористичний центр при СБУ завдання вести перелік терористичних організацій і груп. Використовуючи відомості, внесені до цього переліку, СБУ повідомлятиме іноземні держави про переміщення за кордон осіб, причетних до відповідних терористичних організацій та груп.

Ведення згаданого переліку узгоджується із обов’язком України здійснювати обмін інформацією з Європейським Союзом щодо терористичних угрупувань та організованих груп, які їх підтримують (ст. 23 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII);

Законом також вносяться зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, а саме:

  • встановлюється кримінальна відповідальність за «проходження навчання тероризму», «перетинання державного кордону України з терористичною метою», а також за фінансування цих діянь;
  • визначається підслідність зазначених злочинів – досудове розслідування таких злочинів здійснюватимуть слідчі Служби безпеки України;
  • визначається можливість застосування під час воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні згаданих злочинів, лише одного виду запобіжного заходу – тримання під вартою із наданням права слідчому судді, суду не визначати при цьому розмір застави;
  • передбачається можливість здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) у кримінальних провадженнях щодо згаданих злочинів та інші зміни.

Окрім того, прикінцеві та перехідні положення Закону передбачають внесення змін до:

  • Закону «Про боротьбу з тероризмом», які запроваджують правові основи для проведення антитерористичної підготовки населення; визначення нових суб’єктів боротьби з тероризмом (з урахуванням сучасної системи органів державної влади) та визначення повноважень останніх;
  • Закону «Про санкції» в частині розширення видів санкцій, що можуть застосовуватись, зокрема до терористичних організацій та груп;
  • законів «Про транспорт», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Ткож 21 березня Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Національної поліції України під час дії воєнного стану» (№3000-IX).

Положення Закону спрямовані на забезпечення ефективного виконання завдань Національною поліцією та Державною прикордонною службою під час дії воєнного стану.

Так, Законом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та законів «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», «Про оборону України», «Про Національну поліцію», якими:

1) поліціянти особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі у бойових діях, визначаються суб’єктами окремих складів військових кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 402, 403, 414, 415, 416, 422, 427, 429, 430, 432, 433, 434, 435 КК України (зміни до ст. 401 КК України);

2) передбачається внесення зміни до статті 15 КУпАП щодо можливості притягнення поліціянтів поліції особливого призначення Національної поліції України, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях, до відповідальності за вчинення військових адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 172-10 і 172-19 КУпАП. У зв’язку з цим передбачається внесення відповідних змін до ст.ст. 255 («Особи, які мають право складати протоколи») та 262 («Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання») цього Кодексу;

3) поширюється дія бойового імунітету на поліціянтів особливого призначення Національної поліції (зміни до ст. 1 Закону України «Про оборону України»);

4) передбачаються зміни до ст. 24 («Додаткові повноваження поліції») Закону України «Про Національну поліцію», а також доповнюється цей Закон ст. 46-1 («Застосування поліцейськими поліції особливого призначення зброї та бойової техніки під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України»).

5) доповнюється ст. 2  Закону «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» положенням, згідно з яким озброєння та бойова техніка можуть передаватися до Національної поліції тощо.

Зауважується, що прийняття Закону дозволить забезпечити ефективне виконання Нацполіцією та Державною прикордонною службою покладених на них завдань і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави в умовах дії воєнного стану в Україні.

Вже 13 липня Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» (№3233-ІХ).

Законотворці наголосили, що прийнятим Законом усуваються виявлені у практиці правозастосування суперечності між положеннями санкцій статей Особливої частини та відповідними положеннями Загальної частини Кримінального кодексу України стосовно встановлення караності окремих кримінальних правопорушень.

Серед іншого, з Кримінального кодексу виключено статті 368-2 і 375 як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), та втратили чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України (Рішення від 29 лютого 2019 року №1-р/2019).

Нині кримінальна відповідальність за незаконне збагачення передбачена іншою статтею 368-5 «Незаконне збагачення» Кримінального кодексу. За вчинення вказаного злочину передбачено кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Крім того, Законом встановлюється відповідальність за шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, а також передбачається кримінальна відповідальність за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю.

У Кримінальному процесуальному кодексі передбачається, що суд зобов’язаний врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Наголошується, що реалізація даного Закону сприятиме забезпеченню таких принципів верховенства права, як правова визначеність і належна якість закону.

Також 13 липня Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування правоохоронними органами безпілотних повітряних суден та протидії їх незаконному використанню» №3232-IX.

Відповідно до пояснювальної записки, Закон розроблено з метою забезпечення єдності правових підходів до використання та протидії незаконному застосуванню безпілотних повітряних суден (БпЛА), адже питання використання БпЛА Національною поліцією, Національною гвардією, Службою безпеки України та іншими правоохоронними органами здебільшого були регламентовані на підзаконному рівні (відомчі накази) та не мали уніфікованого порядку правозастосування.

Так, прийнятим Законом:

  • удосконалено понятійний апарат Повітряного кодексу України щодо експлуатації безпілотних повітряних суден, а саме, доповнено визначеннями понять «безпілотне повітряне судно», «безпілотна авіаційна система», «дистанційний пілот», «обладнання для дистанційного керування безпілотним повітряним судном»
  • внесені зміни до законів України «Про державний кордон України», «Про Службу безпеки України», «Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв’язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів», «Про Національну гвардію України», «Про Національну поліцію», якими, зокрема, розширено повноваження Національної поліції, Національної гвардії та СБУ в частині застосування ними спеціальних засобів для перехоплення сигналів дистанційного керування безпілотним судном, пошкодження чи знищення таких суден у разі порушення повітряного простору України під час охорони критично важливих об’єктів інфраструктури та важливих державних об’єктів.

Окрім того, Законом заборонено будь-які польоти безпілотних повітряних суден над прикордонною смугою, за виключенням випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, пунктами пропуску через державний кордон України та контрольними пунктами в’їзду-виїзду, об’єктами Державної прикордонної служби України.

Також, надано СБУ, її органам і співробітникам, військовослужбовцям Нацгвардії, а також поліціянтам повноваження щодо запобігання, виявлення та припинення порушень порядку та правил використання повітряного простору України експлуатантами безпілотних повітряних суден.

Ініціатори запевнили, що реалізація Закону врегульовує питання застосування безпілотних повітряних суден у правоохоронній діяльності та протидії їх незаконному використанню.

Тоді як 14 липня Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про колективні угоди та договори» (№3256).

Закон віднесено за предметом правового регулювання до міжнародно-правових зобов’язань України в сфері європейської інтеграції та сфери дії права Європейського Союзу, і спрямований на виконання низки Директив Європейського Парламенту та Ради ЄС.

Документ направлений на удосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за порушення вимог трудового законодавства щодо укладення та виконання колективних угод і договорів, а також посилення захисту прав та інтересів працівників і роботодавців.

Так, для досягнення вказаної мети у статтях 411, 412, 413 Кодексу про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність за:

  • ухилення від участі в колективних переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективної угоди, договору у вигляді штрафу від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • порушення чи невиконання колективної угоди, договору у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних угод, договорів у вигляді штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, встановлено, що штраф не накладається на осіб, які представляють роботодавців, у яких кількість працівників не перевищує 25 осіб, чи профспілки, якщо вони представляють інтереси працівників таких роботодавців.

Автори -ауважили, що реалізація Закону сприятиме посиленню захисту прав працівників і роботодавців, їх представників.

23 серпня Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань в умовах воєнного стану».

Положеннями Закону передбачено у Кримінальному кодексі (зміни до статті 51) застосування до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, такого виду покарання як пробаційний нагляд. Статтею 591 Кримінального кодексу передбачено, що покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Пробаційний нагляд може бути призначений судом на строк від одного до п’яти років.

Також Законом викладено в новій редакції статтю 60 Кримінального кодексу, відповідно до якої покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті і встановлюється на строк від одного до шести місяців. Арешт не застосовується до вагітних жінок, до жінок, які мають дітей віком до семи років. Положеннями Закону передбачено виключення арешту з переліку видів покарань, що можуть бути застосовані судом до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, замін.

Крім того, передбачається заміна покарання у вигляді арешту на покарання у вигляді пробаційного нагляду у санкціях статей Особливої частини Кримінального кодексу України.

Змінами до Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України «Про пробацію» визначається порядок відбуття покарання у вигляді пробаційного нагляду. Так відповідно до положень статті 13 КВК України уповноважений орган з питань пробації у межах своїх повноважень забезпечує виконання покарання у виді пробаційного нагляду, а також здійснення контролю за виконанням засудженими до покарання у виді пробаційного нагляду обовʼязку використовувати електронний засіб контрою та нагляду на визначений судом строк.

З огляду на положення пункту 6 частини третьої статті 491 КВК України уповноважений орган з питань пробації за заявою засудженого, на якого покладено обовʼязок використовувати електронний засіб контролю та нагляду і проживати за вказаною в рішенні суду адресою, звертається до суду з поданням про зміну визначеної в рішенні суду адреси місця відбування покарання.

У строк покарання за правилами, передбаченими статтею 72 Кримінального кодексу, зараховується час попереднього ув’язнення або цілодобового домашнього арешту (частина друга статті 492 КВК України)

Стосовно засудженого, який ухиляється від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України (частииа друга статті 493 КВК України).

Тоді як вже 6 вересня Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-виконавчого кодексу України щодо удосконалення положень чинного законодавства в частині кримінальної відповідальності за скоєння військових кримінальних правопорушень, пов’язаних із порушеннями правил експлуатації бойових чи спеціальних машин, виконання польотів чи підготовки до них, кораблеводіння» (№3380).

Положення Закону спрямовані на забезпечення правової визначеності щодо відповідальності певної категорії військовослужбовців, задіяних у виконанні завдань з експлуатації бойових чи спеціальних машин, виконання польотів чи підготовки до них, кораблеводіння.

Законом вносяться зміни до Кримінального кодексу та Кримінально-виконавчого кодексу, якими:

  • санкції ст.ст. 415 («Порушення правил водіння або експлуатації машин»), 416 («Порушення правил польотів або підготовки до них») та 417 («Порушення правил кораблеводіння») КК України доповнюються альтернативними видами основних покарань, відмінних від покарання у виді позбавлення волі на певний строк, як службове обмеження, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні;
  • диференціюється кримінальна відповідальність за порушення правил польотів або підготовки до них, передбачена ст. 416 КК України (службове обмеження на строк до двох років – позбавлення волі до п’ятнадцяти років) та за порушення правил кораблеводіння, передбачена ст. 417 КК України (службове обмеження на строк до одного року – позбавлення волі до п’ятнадцяти років) в залежності від суспільно небезпечних наслідків, що настали внаслідок вчинення відповідних кримінальних правопорушень;
  • ст. 416 КК України доповнюється приміткою, у якій розкритий зміст понять «матеріальна шкода у великому розмірі» (шкода, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) та «тяжкі наслідки» (заподіяння матеріальної шкоди (збитків) у вигляді безповоротної втрати літального апарату, корабля або якщо вартість відновлення (ремонту) літального апарату, корабля у шістдесят тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) для цілей застосування ст. ст. 416 та 417 КК України;
  • вдосконалюється порядок та строки виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців (зміни до ст. 47 КВК України). Зокрема закріплюється, що строк відбування покарання у виді службового обмеження для військовослужбовця обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений військовослужбовець перебував на військовій службі та з його грошового забезпечення провадилося відрахування. Початком строку відбування покарання вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із грошового забезпечення військовослужбовця.

Ініціатори документу певні, що реалізація Закону забезпечить необхідну гнучкість та дискрецію у прийнятті рішень щодо притягнення до відповідальності за виконання польотів чи підготовки до них, кораблеводіння, вчинені в умовах війни, що, у кінцевому результаті дозволить зберегти у лавах Збройних Сил України високваліфікований особовий склад, який має виключні знання та навички з управління бойовими машинами.

8 грудня Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» (№3509-IX).

Закон розроблено та прийнято на виконання міжнародних зобов’язань України взятих згідно з Листом про наміри Уряду України до Міжнародного валютного фонду та на виконання пункту 61 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 19 червня 2023 року та пункту 56 оновленого Меморандуму про економічну та фінансову політику від 24 березня 2023 року.

Положення Закону спрямовані на удосконалення організаційно-правових засад діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП), зокрема у частині посилення її самостійності та організаційної незалежності та передбачають що:

  • САП виводиться із структури Офісу Генерального прокурора та утворюється як окремий суб’єкт у загальній системі органів прокуратури зі статусом самостійної юридичної особи публічного права;
  • змінюються процедури та порядок конкурсного добору на посади керівника САП, його першого заступника та заступника, а також  прокурорів САП (тепер склад комісії з добору буде складатися з шести осіб: з яких три особи визначаються Радою прокурорів та три особи визначаються міжнародними партнерами);
  • запроваджується механізм зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності САП та встановлюється критерії та порядок її проведення (така оцінка проводиться раз на два роки Комісією з трьох осіб, визначених міжнародними партнерами);
  • встановлюються додаткові гарантії незалежності заступника Генерального прокурора – керівника САП (особливий порядок припинення повноважень керівника САП у разі скоєння дисциплінарного проступку), а також удосконалено порядок притягнення прокурорів САП до дисциплінарної відповідальності;
  • чітко визначаються функції САП та збільшується чисельність працівників САП;
  • унормовуються умови оплати праці керівників, прокурорів, державних службовців та інших працівників САП тощо.

Згідно із Законом, на САП покладають функції нагляду за дотриманням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України, підтримка державного обвинувачення в суді у відповідних провадженнях, представлення інтересів громадянина або держави в суді у випадках, пов’язаних із корупційними правопорушеннями, а також представлення інтересів держави у справах щодо визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Крім того, Законом скасовуються обмеження щодо строків досудового розслідування до повідомлення про підозру. Так, відповідні зміни внесено до статей 219, 284 та 294 Кримінального процесуального кодексу України, якими виключаються норми щодо обчислення строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях по яких жодній особі не повідомлено про підозру.

Так, обрахування строків досудового розслідування буде проводитися лише після повідомлення особі про підозру.

Відповідні зміни внесені до Кримінального процесуального кодексу (статті 3, 36, 218, 219, 284, 294, 615, пункт 20-8 Перехідних положень Кодексу) та законів «Про державну таємницю» (стаття 27) та «Про прокуратуру» (статті 7, 8, 8-1, 14,15, 41, 69, 71, 81, 90, доповнено новою статтею 29-1).

Крім того, прикінцевими та перехідними положеннями Закону встановлюється, що заступник Генерального прокурора – керівник САП, його перший заступник та заступник, які вже займають такі посади в САП як самостійному структурному підрозділі Офісу Генерального прокурора, залишаються на своїх посадах в САП, яка перетворюється на самостійну юридичну особу публічного права, та продовжують виконувати свої повноваження до закінчення строку, на який їх призначено, або до звільнення їх з адміністративних посад, або до припинення їх повноважень на цих посадах на підставах, передбачених Законом про прокуратуру.

Прокурори та інші працівники САП як самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора будуть переводитися за їх згодою на відповідні посади прокурорів та працівників САП як самостійної юридичної особи публічного права, за рішенням керівника САП та відповідно до затверджених структури та штатного розпису.

У володіння САП, що стає самостійною юридичною особою публічного права, передаються адміністративні будинки, транспортні засоби, засоби зв’язку і матеріально-технічного забезпечення, бази даних, інше майно, що раніше  використовувалися САП як самостійним структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора.

Оперативно-розшукові справи, кримінальні провадження, судові справи, у яких нагляд за додержанням законів під час проведення ОРД, підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів держави здійснювали прокурори САП як самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, з початком діяльності САП, утвореної як самостійної юридичної особи публічного права, продовжуватимуть здійснювати ті ж прокурори САП.

Закон набирає чинності з 1 січня 2024 року.

Тоді як 9 грудня Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів» (№3513).

Законом вносять зміни до статей 201 («Контрабанда культурних цінностей та зброї») та 2011 («Контрабанда лісоматеріалів та цінних порід дерев») Кримінального кодексу та доповнюється Кодекс новими статтями 2013 («Контрабанда товарів»), 2014 («Контрабанда підакцизних товарів»), якими встановлюється кримінальна відповідальність за контрабанду товарів та підакцизних товарів.

Отже, Законом запроваджуються пороги, з яких настає кримінальна відповідальність:

  • за статтею 2013 («Контрабанда товарів») – вчинена у значному розмірі – якщо загальна вартість предметів контрабанди перевищує 6 710 000 грн і більше, у великому розмірі – 26 840 000 грн і більше;
  • за статтею 2014 («Контрабанда підакцизних товарів») – вчинена у значному розмірі – якщо загальна вартість предметів контрабанди (крім електричної енергії) перевищує 1 006 500 грн і більше, у великому розмірі – 2 013 000 грн і більше.

Також вносяться зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу, якими слідчі органів безпеки позбавляються права проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, передбачених статтею 2011 КК України, а детективи органів Бюро економічної безпеки наділяються повноваженнями щодо проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, передбачених статтями 2011, 2013, 2014 КК України.

Водночас визначається, що досудове розслідування злочинів, передбачених статтею 2011 КК, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати слідчі органів безпеки.

Зауважується, що з огляду на заплановане на 2024 рік реформування БЕБ, а також враховуючи пропозиції Міністерства юстиції та Міністерства фінансів, визначено поетапне набрання чинності положеннями Закону щодо запровадження кримінальної відповідальності за: контрабанду підакцизних товарів – з 1 січня 2024 року, контрабанду всіх інших товарів – з 1 липня 2024 року.

Автори документа зазачили, що прийняття Закону сприятиме припиненню схем незаконного переміщення товарів, що матиме позитивний вплив на розвиток національної економіки, зокрема в частині збільшення податкових надходжень до Державного бюджету.