З 1 липня запроваджується кримінальна відповідальність за контрабанду товарів

З 1 липня запрацювали окремі положення закону стосовно криміналізації контрабанди.

28 грудня президент Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів» від 09.12.2023 № 3513-IX.

Зауважимо, згідно з пояснювальною запискою, документом запропонували внести зміни до законодавства України з метою встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів та підакцизних товарів, а також за недостовірне декларування товарів, що призвело або могло призвести до неправомірного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів.

Законопроєкт №5420 Володимира Зеленського про криміналізацію контрабанди товарів перебував на розгляді у Верховній Раді з квітня 2021 року.

Нагадаємо, 15 листопада 2011 року Верховна Рада декриміналізувала контрабанду товарів шляхом прийняття Закону щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності № 4025-VI, яким, серед іншого, внесла зміни до статті 201 Кримінального кодексу. Так, з 2012 року переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів не є контрабандою і не вважається злочином.

З огляду на заплановане на 2024 рік реформування БЕБ, а також враховуючи пропозиції Мін’юсту та Мінфіну, визначено поетапне набрання чинності положеннями Закону щодо запровадження кримінальної відповідальності за: контрабанду підакцизних товарів – з 1 січня 2024 року, контрабанду всіх інших товарів – з 1 липня 2024 року.

Законом з 1 липня 2024 року запроваджується кримінальна відповідальність:

• за товарну контрабанду вартістю від 7,57 до 15,14 млн грн у вигляді штрафу від 170 до 425 тис. грн;
• за контрабанду вартістю понад 15,14 млн грн — відповідальність від штрафу в 850 тис. грн до позбавлення волі на 11 років з конфіскацією майна;
• для підакцизних товарів вартістю від 1,136 до 2,271 млн грн діятиме санкція від 340 тис. грн штрафу до 6 років позбавлення волі, а вартістю понад 2,271 млн грн — від 1,275 млн грн штрафу до 12 років в’язниці з конфіскацією майна.

Верховна Рада України на своєму засіданні 9 грудня 2023 року ухвалила Закон, котрим внесли зміни до статей 201 («Контрабанда культурних цінностей та зброї») та 201¹ («Контрабанда лісоматеріалів та цінних порід дерев») Кримінального кодексу України та доповнюється Кодекс новими статтями 201³ («Контрабанда товарів»), 201⁴ («Контрабанда підакцизних товарів»), якими встановлюється кримінальна відповідальність за контрабанду товарів та підакцизних товарів.

Отже, Законом запроваджуються пороги, з яких настає кримінальна відповідальність:

• за ст. 201³ («Контрабанда товарів») – вчинена у значному розмірі — якщо загальна вартість предметів контрабанди перевищує 6 710 000 грн і більше, у великому розмірі – 26 840 000 грн і більше;
• за ст. 201⁴ («Контрабанда підакцизних товарів») – вчинена у значному розмірі — якщо загальна вартість предметів контрабанди (крім електричної енергії) перевищує 1 006 500 грн і більше, у великому розмірі – 2 013 000 грн і більше.

Також вносяться зміни до ст. 216 Кримінального процесуального кодексу, якими слідчі органів безпеки позбавляються права проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, передбачених статтею 201¹ КК України, а детективи органів Бюро економічної безпеки України наділяються повноваженнями щодо проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, передбачених статтями 201¹, 201³, 201⁴ КК України.

Натомість визначається, що досудове розслідування злочинів, передбачених статтею 201¹ КК України, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати слідчі органів безпеки.

Ініціатори законопроєкту раніше наголосили, що введення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів та підакцизних товарів, а також за недостовірне декларування товарів забезпечить зменшення кількості порушень правил переміщення товарів через митний кордон України, сприятиме припиненню схем незаконного переміщення товарів, що матиме позитивний вплив на розвиток національної економіки, зокрема, в частині збільшення податкових надходжень до Державного бюджету України.

Варто пояснити, що за результатами організаційно-практичних заходів, спрямованих на виявлення та запобігання фактів незаконного переміщення товарів через митний кордон України, лише упродовж 2019 року за ознаками зазначених правопорушень працівниками Державної митної служби України стосовно посадових осіб підприємств складено 1 105 протоколів про порушення митних правил на суму 1,6 млрд гривень. Упродовж 2020 року – 1234 протоколи про порушення митних правил на суму 1,96 млрд гривень.

Водночас у 2019 році на розгляд судів направили 984 справи зазначеної категорії на суму 348,22 млн гривень, за результатами розгляду яких судами прийнято рішення про накладення штрафу в 788 справах (80 %) на суму 40,46 млн гривень (11,6 %) та застосовано конфіскацію в 765 випадках (77,7 %) на суму 39,56 млн гривень (11,4 %). За результатами розгляду 126 справ (12,8 %) на суму 142,96 млн гривень (41 %) судами прийнято рішення про закриття справ, у переважній більшості на підставі відсутності складу правопорушення, зокрема через недоведення окремих елементів складу правопорушення.

Тож, у межах здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до Митного кодексу України, ураховуючи те, що судами закривали справи зі значною вартістю предметів правопорушень, митні органи не мали достатніх повноважень та не в змозі були здійснити усі необхідні заходи, спрямовані на документування і доказування обставин вчиненого правопорушення, що надалі унеможливлювало притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно з обробленими даними, лише станом на січень – грудень 2020 року надходження від митних платежів становили 296 959,2 млн гривень, що на 28 511,8 млн гривень менше від тоді запланованих, що були встановлені Законом «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Зазначене свідчить про те, що з року в рік збільшувалася кількість проявів контрабанди товарів та недостовірного їх декларування, внаслідок чого відбувалося зменшення надходжень до Державного бюджету України, стимулювання ведення недобросовісної конкуренції, що, своєю чергою, негативно впливало на розвиток національної економіки та створювало загрозу економічній та соціальній безпеці України, а також потрапляння на внутрішній ринок продукції неналежної якості.

Відсутність кримінальної відповідальності за незаконне переміщення товарів (зокрема підакцизних) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та поза митним контролем, а також за недостовірне декларування товарів сприяло збільшенню у державі сектору тіньової економіки, популяризувало серед підприємців використання у веденні бізнесу незаконних засобів та прийомів.

Європейський досвід встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду свідчить, що у низці розвинутих держав зі стабільною потужною економікою робиться акцент на застосування економічних стимулів протидії контрабанді, ураховуючи високий рівень законослухняності суб’єктів господарювання та громадян. Водночас серед важелів впливу присутня і кримінальна відповідальність за контрабанду товарів, у тому числі підакцизних, зокрема в окремих державах Європейського Союзу (Італійська Республіка, Литовська Республіка, Республіка Польща, Румунія, Словацька Республіка, Королівство Швеція, Федеративна Республіка Німеччина, Угорщина тощо) встановлена сувора кримінальна відповідальність за контрабанду.

На необхідності запровадження в Україні кримінальної відповідальності за контрабанду товарів та підакцизних товарів, а також за ухилення від оподаткування постійно наголошували представники Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (EUAM), Місії EUBAM, інших міжнародних інституцій.

Варто нагадати, що раніше бізнес висловився проти законопроєкту щодо криміналізації контрабанди.

• Аналіз анонсованих змін до законодавства стосовно відповідальності за колабораційну діяльність.
• Основні законодавчі зміни за грудень 2023 року.
• Документальна позапланова перевірка є таким способом податкового контролю, який не передбачається у плані-графіку та проводиться без попереднього повідомлення платника податків. Для проведення цього виду податкових перевірок обов’язковою умовою є наявність конкретної підстави, що прямо передбачена ПК України.
• 20 червня Верховна Рада у другому читанні проголосувала законопроєкт № 10439 щодо перезавантаження Бюро економічної безпеки. Документ підтримали 239 народних обранців.