Юристи пропонують критерії виявлення провокації злочину через залежних агентів

6 Серпня, 2026 в 12:26

Адвокати Семен Ханін та Артур Габріелян опублікували статтю про приховану залежність осіб, які співпрацюють з правоохоронцями у кримінальних провадженнях. Матеріал підготовлено до Щорічного форуму з кримінального права та процесу ім. Й.Л. Бронза, який відбудеться 21 серпня 2026 року.

Автори стверджують, що формальна назва особи — заявник, викривач чи конфідент — не завжди відображає справжній характер її відносин із державою. За їхніми словами, особу робить агентом не диктофон у кишені, а можливість держави впливати на її поведінку та залежність її процесуального становища від результату, який вона принесе правоохоронному органові.

Юристи виділяють два типові сценарії виникнення залежності. Перший — допідозровий, коли правоохоронці мають відомості про можливу участь особи у правопорушенні, але підозру їй ще не повідомлено, натомість натякають: “Принеси результат — і ми ще подумаємо, чи потрібна нам твоя підозра”. Другий — післяпідозровий, коли особі вже повідомлено про підозру, але пропонують: “Угода можлива, але спочатку ти повинен допомогти викрити когось іншого”.

Автори наголошують, що небезпека виникає тоді, коли сприятливе вирішення справи агента ставиться у залежність не від правдивості наявної інформації, а від отримання конкретного нового результату — появи іншого підозрюваного або затримання певної особи. Якщо залежна особа не володіє інформацією про реально існуючий злочин, вона опиняється перед вибором: або не виконати негласну умову, або самостійно створити ситуацію, яку можна буде подати як успішне викриття.

Юристи пропонують критерії виявлення прихованої залежності: існування кримінальних матеріалів щодо агента без прийняття рішень; припинення слідчих дій після початку співпраці; офіційна заява, що з’явилася вже після фактичного початку спільних дій; активізація переговорів щодо угоди після затримання іншої особи. “Якщо людина повинна принести правоохоронному органу чужу підозру, щоб уникнути власної або полегшити її наслідки, вона вже не є незалежним викривачем. Вона є боржником держави, який розраховується чужою свободою”, — резюмують автори.