Як суд може оголосити померлою людину, яка зникла безвісти на війні
Оголошення людини, яка зникла безвісти під час війни, померлою є окремою судовою процедурою, що допомагає усунути правову невизначеність для її близьких. Завдяки цьому родичі можуть оформити спадщину, отримати пенсію у зв’язку з втратою годувальника, припинити шлюб та врегулювати інші майнові й сімейні питання.
Основним нормативним актом у таких випадках є стаття 46 Цивільного кодексу України. Загальна норма передбачає, що особу можуть оголосити померлою, якщо протягом трьох років немає жодних відомостей про місце її перебування. Якщо ж людина зникла за обставин, які безпосередньо загрожували її життю, зокрема внаслідок нещасного випадку, цей строк скорочується до шести місяців.
Для осіб, які зникли безвісти під час війни, закон встановлює спеціальний порядок. Особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня завершення воєнних дій. Разом із тим суд, враховуючи конкретні обставини справи, може ухвалити таке рішення і раніше. Однак це можливо не раніше ніж через шість місяців після настання обставин, які створювали загрозу смерті або дають підстави припускати загибель людини.
Також у таких справах застосовується Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» №2505-VIII від 12 липня 2018 року. Документ визначає порядок надання статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зокрема під час воєнних дій чи збройного конфлікту, а також регулює ведення Єдиного реєстру таких осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 дала ключові роз’яснення щодо обчислення строків. Шестимісячний строк не прив’язується до скасування воєнного стану в Україні загалом чи закінчення воєнних дій на всій території держави. Він відраховується від дня закінчення активних бойових дій на території ймовірної загибелі особи або від дня настання конкретної події, яка призвела до загибелі, навіть якщо подія сталася поза зоною активних бойових дій, але внаслідок воєнних дій.
Заяву до суду подають близькі родичі до місцевого загального суду за місцем свого проживання або за останнім відомим місцем проживання зниклої особи — в порядку окремого провадження. До заяви додають докази зникнення особи, зокрема довідку від поліції, військової частини або документи про надання статусу «зниклий безвісти за особливих обставин», а також документи, що підтверджують обставини, які загрожували життю, і докази відсутності будь-яких відомостей про особу протягом необхідного строку.