Як прийняти спадщину в Україні, перебуваючи за кордоном

У сучасних умовах чимало громадян стикаються з викликом, коли в Україні відкривається спадщина, тоді як потенційний спадкоємець вимушено перебуває за кордоном і не має можливості особисто прибути для оформлення прав на майно. Для успішного вирішення цього питання закон встановлює чіткий алгоритм дій, який охоплює процедуру засвідчення заяви, вибір нотаріуса, збирання пакету документів та фінальне отримання свідоцтва. Про це повідомили в Міністерстві юстиції України.

Перший етап: звернення до консульства чи іноземного нотаріуса для подачі заяви

Головною вимогою для оформлення спадщини є дотримання встановленого загального строку — шість місяців із дня відкриття спадщини (тобто з дня смерті особи або оголошення її померлою). Спадкоємець, який на момент відкриття не проживав спільно зі спадкодавцем, зобов’язаний подати нотаріальну заяву про прийняття спадщини. Важливо пам’ятати, що представник за довіреністю не має права підписувати чи подавати таку заяву замість спадкоємця, оскільки це є виключно особистим волевиявленням. Перебуваючи за кордоном, громадянин може обрати один із двох шляхів:

• Звернутися до консульської установи України. Український консул в іноземній державі має повноваження посвідчити справжність підпису спадкоємця на відповідній заяві.
• Звернутися до іноземного нотаріуса. Документ можна оформдити у місцевого нотаріуса, проте для його легітимності в Україні зазвичай вимагається проставлення апостиля або консульська легалізація, а також офіційний переклад на українську мову (залежно від міжнародних договорів конкретної країни).

Оформлену заяву необхідно надіслати поштою нотаріусу в Україні. Законодавство визначає критично важливий нюанс: якщо відправлення здійснено до закінчення шестимісячного строку, заява вважається поданою вчасно, навіть якщо фізично прибуде до нотаріуса пізніше. Тому обов’язково слід зберегти поштову квитанцію та трек-номер для відстеження.

Другий етап: вибір нотаріуса та підготовка необхідного пакету документів

Місце відкриття спадщини за загальним правилом визначається за останньою адресою проживання спадкодавця або за місцем розташування нерухомого майна. Якщо ж майно чи останнє проживання спадкодавця зареєстроване на територіях активних бойових дій чи в тимчасовій окупації, діють спеціальні правила, які дозволяють звернутися до будь-якого нотаріуса на підконтрольній Україні території. Перед відправкою документів варто зв’язатися з обраним українським нотаріусом, щоб узгодити можливість відкриття або ведення конкретної спадкової справи.

Після надходження заяви нотаріус заводить спадрову справу, після чого для подальшого оформлення прав необхідно передати повний пакет документації. На цьому етапі спадкоємець вже може офіційно оформити довіреність на представника в Україні (через консульство або іноземного нотаріуса з легалізацією), який займатиметься подальшими паперовими процедурами. Перелік необхідних документів включає:

• Свідоцтво про смерть спадкодавця.
• Документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про народження, шлюб чи рішення суду про встановлення факту родинних відносин — за умови спадкування за законом).
• Заповіт (у разі його наявності).
• Автентичні документи про право власності спадкодавця на майно (договори купівлі-продажу, попередні свідоцтва, витяги з реєстрів тощо).
• Довідку про останнє місце проживання померлого.
• Паспорт та ідентифікаційний код спадкоємця (або його представника разом із довіреністю).

Третій етап: перевірка даних та отримання свідоцтва про право на спадщину

Видача фінального документа відбувається після завершення шестимісячного строку та ретельної перевірки нотаріусом усіх обставин: факту смерті, часу відкриття справи, законності підстав для спадкування, наявності заяви про прийняття та складу спадкового майна. Сам строк для отримання вже оформленого свідоцтва законодавчо не обмежений у часі. У разі успадкування нерухомості нотаріус також проводить обов’язкову державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Якщо з об’єктивних причин встановлений шестимісячний строк було пропущено, спадкоємець повинен з’ясувати в нотаріуса можливість подання заяви за письмовою згодою інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину. За відсутності такої згоди єдиним виходом залишається звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подачі заяви. Водночас слід враховувати судову практику: сам по собі факт перебування за кордоном під час війни не завжди визнається автоматично поважною причиною для поновлення строків, тому кожна справа потребує належного юридичного обґрунтування.