Як банки списуватимуть борги військових без податків: кого торкнуться зміни

Українські банки мають на балансах 13,75 млрд грн заборгованості військовослужбовців та їхніх сімей. Проте чинне законодавство створює парадоксальну ситуацію: коли фінустанови намагаються списати кредити загиблих чи полонених героїв, податкова розцінює це як «додаткове благо» та вимагає сплати ПДФО і військового збору. Через це лише за час повномасштабної війни банки змушені були додатково сплатити понад 4,9 млн грн податків лише за те, що пробачили борги у 2227 випадках. Щоб розв’язати цю проблему, до Верховної Ради подали законопроєкт № 15458.

Документ пропонує комплексно змінити Податковий кодекс, а також закони про споживче кредитування та виконавче провадження. Ключова ініціатива полягає в тому, щоб звільнити кредиторів від податкового тягаря при списанні боргів і дати можливість родинам звертатися по повне анулювання заборгованості.

Спеціальний механізм списання кредитів та податкові пільги поширюватимуться на:

• військовослужбовців, які загинули, зникли безвісти, перебувають у полоні чи втратили зв’язок;

• цивільних громадян, позбавлених особистої свободи через агресію РФ, або зниклих безвісти;

• осіб з інвалідністю внаслідок війни;

• членів сімей, спадкоємців та законних представників таких осіб.

Згідно з новими правилами, родичі зможуть подати клопотання до банку про прощення 100% заборгованості, а фінустанови отримають законне право анулювати цей борг без необхідності сплачувати податки із суми списання. У разі ухвалення рішення про прощення відповідні виконавчі провадження закриватимуться без стягнення виконавчого збору.

Крім того, законопроєкт пропонує зміни і для решти громадян. Зокрема, суми анульованих боргів не вважатимуться оподатковуваним доходом, а неоподатковуваний ліміт прощеного боргу для всіх українців планують збільшити з 25% до однієї мінімальної зарплати на рік. Водночас закон не передбачає автоматичного списання — рішення про анлювання кредиту залишається правомочністю самого банку.