Вживання алкогольних напоїв на робочому місці – звільнення з роботи: суди підтримали роботодавця
ВС залишив у силі звільнення працівниці за появу на роботі у стані алкогольного сп’яніння, вказавши, що такий стан може підтверджуватися сукупністю доказів
Працівницю підприємства звільнили за те, що вона вживала алкоголь на робочому місці. Своє звільнення вона вважала незаконним і звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Про деталі справи повідомила пресслужба Тисменицького районного судуІвано-Франківської області.
Як зазначила позивачка, у травні 2023 року на підприємстві було проведено перевірку працівників на стан алкогольного сп’яніння. За результатами алкотесту у неї зафіксували 0.563 проміле. Після цього її було звільнено за появу на роботі в нетверезому стані. З таким рішенням роботодавця вона не погодилася та звернулася до суду.
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 6 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Суд дійшов висновку, що звільнення відбулося відповідно до вимог трудового законодавства.
- Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
- Надалі позивачка подала касаційну скаргу. Постановою Верховного Суду від 19 березня 2025 року касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення попередніх інстанцій – без змін.
Верховний Суд виходив із того, що відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється за законами, чинними на час розгляду справи, а підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права у визначених законом випадках, інформує “Судово-юридична газета”.
Переглядаючи справу, суд касаційної інстанції діє в межах доводів касаційної скарги та не вправі встановлювати нові обставини чи переоцінювати докази.
Нормами статей 139, 147, 147-1, 149 Кодексу законів про працю України визначено обов’язки працівника щодо дотримання трудової дисципліни, види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 40 цього Кодексу трудовий договір може бути розірвано у разі появи працівника на роботі у стані алкогольного сп’яніння.
Суди попередніх інстанцій установили, що факт перебування позивачки у стані алкогольного сп’яніння підтверджується протоколом алкотестування, актом про порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, службовою запискою керівника підрозділу та пояснювальною запискою позивачки.
Верховний Суд погодився з висновками судів про те, що роботодавець дотримався процедури звільнення, зокрема отримав згоду профспілкового органу, а підстави для поновлення на роботі відсутні.
Суд окремо врахував надання профспілковим комітетом згоди на звільнення як одну з істотних обставин, що підтверджує дотримання роботодавцем установленої процедури припинення трудових відносин.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та іншого тлумачення норм права, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Висновки судів не суперечать правовим позиціям Верховного Суду у подібних правовідносинах.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, залишив її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суди зазначили, що поява працівника на роботі у стані алкогольного сп’яніння є порушенням трудової дисципліни та недопустимість вживання алкогольних напоїв під час роботи.
Ця справа акцентує, що працівники повинні відповідально ставитися до своїх обов’язків на роботі. Вживання алкогольних напоїв під час роботи не тільки порушує трудову дисципліну, але й може призвести до серйозних наслідків, включно зі звільненням.
З текстами судових рішень у цій справі можна ознайомитися за посиланнями: