Виплата грошової компенсації за неотримане речове майно

Виплата здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони

Право на грошову компенсацію за неотримане речове майно передбачене для військовослужбовців у випадках, коли вони не були забезпечені майном під час проходження служби. Компенсація надається відповідно до норм речового забезпечення, з урахуванням визначених підстав, порядку звернення та вартості невиданого майна. У Мін’юсті розповіли про те, хто має право на таку виплату, у яких випадках вона нараховується та як її отримати.

Хто має право на отримання грошової компенсації

Виплата грошової компенсації за неотримане речове майно здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і Управління державної охорони.

Правило не поширюється на військовослужбовців базової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Мобілізовані військовослужбовці звільняються у запас в тій формі, яка перебувала в їх користуванні під час служби. Речове майно, яке не було видано — незалежно від причин — при звільненні не надається. За власним бажанням особа може звільнитися у цивільному одязі. Так, грошова компенсація не нараховується.

Порядок виплати грошової компенсації

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:

• звільнення з військової служби;
• загибелі (смерті) військовослужбовця;
• переведення військовослужбовця до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини.

Військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Підстави виплати грошової компенсації

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини — наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв’язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року.

У випадку смерті військовослужбовця

Спадкоємці або члени сім’ї військовослужбовця, який не встиг отримати речове майно, можуть отримати грошову компенсацію. Вона виплачується рівними частками. Для отримання члени сім’ї та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця мають подати заяву про отримання грошової компенсації за місцем його військової служби.

Компенсація виплачується у випадку, коли заява надійшла протягом трьох років з дня загибелі (смерті) або з дня набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим.