Випадково пошкодили товар в магазині: права та обов’язки покупця

4 Березня, 2024 в 10:47

Випадковим знищенням або випадковим пошкодженням товару визнається таке знищення або пошкодження, яке сталося не з вини учасників договору, а в силу випадкових причин і обставин

Досить часто трапляються такі неприємні ситуації, коли в магазині покупець ненароком впускає або ж зачіпає товар, який лежить неналежним чином, і він розбивається чи пошкоджується. І, як правило, працівники магазину/адміністрація/охорона починають відразу вимагати сплатити кошти за такий зіпсований товар.

У Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів пояснили, чи мають право співробітники магазину вимагати від покупців оплати вартості пошкодженого, розбитого чи знищеного товару.

Так, якщо товар пошкоджено ненавмисне – тоді законодавство на боці споживачів.

Зауважимо, будівлі торговельні — торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування (підпункт в підпункту 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 ПКУ)

Торговельними об’єктами у сфері роздрібної торгівлі, відповідно до пункту 7 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833є:
♦ у сфері оптової торгівлі:

  • склад товарний (універсальний, спеціалізований, змішаний);
  • магазин-склад;

♦ у сфері роздрібної торгівлі:

  • магазин, який може бути:
  1. продовольчим, непродовольчим, змішаним (за товарною спеціалізацією);
  2. універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом);
  3. з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками, торгівлею за замовленням (за методом продажу товарів);
  • павільйон;
  • кіоск, ятка;
  • палатка, намет;
  • лоток, рундук;
  • склад товарний;
  • крамниця-склад, магазин-склад.

Торговельне приміщення — майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб’єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару (пункту 26 частини першої статті 1 Закону України “Про захист прав споживачів”).

Відповідно до пункту 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 суб’єкти господарювання повинні забезпечити відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування – вимогам нормативно-правових актів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці.

Випадковим знищенням або випадковим пошкодженням майна (товару) визнається таке знищення або пошкодження, яке сталося не з вини учасників договору, а в силу випадкових причин і обставин (непереборної сили, простого випадку)(стаття 617 ЦКУ).

Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення та випадкового псування майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. Адже покупець – не власник, поки не заплатить за товар.

Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 323 ЦКУ). Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту(стаття 668 ЦКУ)

У Держпродспоживслужбі зазначили, що ніхто не може змусити Вас оплатити пошкоджений або розбитий товар. Якщо ж адміністрація/охорона магазину наполягає на своєму, вимагайте скласти акт про заподіяння шкоди та надати факти, які, на думку адміністрації магазину, доводять вашу вину.

Статтею 17 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати, а також відповідно до цієї норми забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

Тому, якщо працівники закладу наполягають на вашій вині, то її потрібно спершу довести у суді. Самостійно стягувати такі виплати працівники магазину не мають права, а тільки зафіксувати факт пошкодження свого майна.

Якщо адміністрація магазину відмовляється складати будь-які акти і однаково вимагає сплатити кошти, покупець повинен пам’ятати, що відповідно до ч. 2 ст.17 ч.2 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Однак споживачу необхідно довести, що він розбив/зіпсував товар випадково. І у цьому може дуже допомогти запис із камери відео-спостереження.

Водночас у відомстві уточнили, що це не означає, що в будь-якому випадку покупець не несе відповідальності за псування товарів. Рішення про відшкодування вартості за пошкоджений/знищений приймається в судовому порядку, а для фіксації факту порушення потрібно викликати поліцію.

У випадку, коли адміністрація/охорона магазину переходить до більш рішучих дій і взагалі не випускає покупця з приміщення, слід згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції». Крім того, як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати, а також вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання.

У випадку, коли після всіх аргументів покупця однаково продовжують примушувати платити за розбитий/пошкоджений товар і відмовляються складати акт та фіксувати ситуацію на місці, він повинен викликати поліцію.

З огляду на зазначене, Держпродспоживслужба рекомендує суб’єктам господарювання врахувати можливі ризики пошкодження товару при його розкладці, покупцям бути обережними, а при виникненні спірних ситуацій викликати поліцію.