ВС роз’яснив, коли договір без згоди одного з подружжя може бути недійсним

Верховний Суд відмовив у скасуванні угоди купівлі-продажу нерухомості, укладеної одним із подружжя без згоди другого. Суд наголосив на дії презумпції згоди та відсутності доказів недобросовісності контрагента.

Касаційний цивільний суд ВС розглянув справу щодо апеляційного оскарження рішення 2011 року про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості. Дружина померлого відповідача оскаржила рішення через 8 років, стверджуючи, що майно було спільною сумісною власністю подружжя.

За матеріалами справи, її чоловік та позивач у 2000-х роках придбали у рівних частках комплекс нерухомості, до якого входили тарний склад, забійний цех, склад сировини та інші об’єкти загальною вартістю 12 000 грн. Після смерті чоловіка жінка намагалася оскаржити угоду.

Верховний Суд послався на статтю 15 Цивільного кодексу та Сімейний кодекс України, які встановлюють презумпцію згоди другого з подружжя на укладення договорів щодо спільного майна. Суд підкреслив, що ця презумпція діє насамперед на користь добросовісного набувача.

Колегія суддів зазначила, що договір може бути визнаний недійсним лише за умови доведення недобросовісності контрагента — тобто якщо він знав або за обставинами справи не міг не знати про спільну власність і відсутність згоди другого з подружжя. У цій справі таких доказів не було.

ВС погодився з висновками апеляційного суду, що рішення 2011 року не вирішувало питання про права дружини померлого, яка не брала участі у розгляді. Касаційну скаргу залишили без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 березня 2026 року — без змін.