ВС підтвердив неможливість оцінки достовірності речення без аналізу контексту всієї публікації
Не слід одне речення «виривати» з контексту всієї публікації при його спростуванні
Під терміном достовірність інформації слід розуміти наближеність інформації до першоджерела та адекватне сприйняття об’єкта розгляду суб’єктами системи інформаційного простору.
Під час визначення достовірності інформації важливо відрізняти факт від судження автора про нього. Факт — це реальна подія, що відбулася, яку можна прив’язати до конкретного часу або місця; явище або існуючий стан речей. Тому якщо текстовий уривок, речення містять числові дані, говорять про подію, яка вже відбулася, то такий уривок описує факт.
Судження виражають думку людини про факт. Вони можуть бути і позитивними, і негативними, а також існувати у формі прогнозів і припущень, порівнянь та оцінок. Тому часто висловлення автором думки стосовно фактів ще називають оцінними судженнями.
Відповідний висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі за позовом про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов’язання спростувати інформацію, відшкодування моральної шкоди у Постанові від 15 травня 2024 року у справі № 757/17241/21-ц (провадження № 61-16303св23).
Деталі справи
Позивач вказував, що народний депутат України в інтерв’ю телеканалу висловив щодо нього недостовірну інформацію, яка порочить його честь, гідність та ділову репутацію. Ця інформація була поширена у відео та статтях в Інтернеті. Відповідачами у спорі були визначені автор висловлювань і телерадіоорганізація, яка забезпечила трансляцію відповідної програми.
Суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суд змінив це рішення, вказав, що не всі твердження можуть бути предметом порушення честі, гідності та ділової репутації особи. Апеляційний суд визнав, що лише одне висловлювання є недостовірним і таким, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, а тому підлягає спростуванню, оскільки містить як твердження про конкретну обставину, так і негативний характер висловлювання, достовірність якого потребувала б доведення в ході розгляду справи.
Позиція ВС
КЦС ВС скасував попередні судові рішення в оскаржуваній частині, відмовив у задоволенні позову в цій частині.
Верховний Суд вказав про помилковість такого висновку судів, оскільки фактично суд зобов’язав відповідача спростувати інформацію щодо інших осіб, про яких по суті йдеться у контексті всієї публікації, тобто осіб, які не є учасниками цієї справи та які не зверталися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Визнавши частину висловлювання відповідача оціночними судженнями, а іншу – фактичними твердженнями, апеляційний суд не врахував дійсний зміст висловлювання в цілому, його контекст, направленість загалом.
У своїх заявах по суті відповідач неодноразово звертав увагу судів на вказані обставини, проте суди не надали належної правової оцінки його доводам. До того ж відповідач зауважував, що оспорювані позивачем висловлювання вирвані з контексту всієї публікації, вони є виключно критикою діяльності, оцінкою дій інших публічних осіб і не стосувалися позивача.
Верховний Суд погодився з такими доводами касаційної скарги, оскільки, визнаючи недостовірною інформацію у вигляді одного речення та спростовуючи її, суд не звернув уваги на те, що суд повинен урахувати, оцінити зміст і направленість усієї публікації (її контекст). Тому не слід одне речення «виривати» з контексту всієї публікації при його спростуванні.
Суд касаційної інстанції зазначив, що речення, в якому міститься визнана апеляційним судом недостовірною інформація, не містить жодних фактичних даних щодо дій позивача, способу, методу вчинення неправомірних дій. Так, використання слів «какого-то» і «деребан» свідчить про те, що автор інформації висловлює свою думку, щоб звернути увагу на питання, яке має суспільний інтерес, а не констатує факт.
Колегія суддів акцентувала й на тому, що публічний статус позивача та суспільний інтерес щодо нього при виконанні ним своїх обов’язків свідчить про ширші межі допустимої критики стосовно нього.
- Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов’язаний надати державному реєстратору документ про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ним.
- Комісія НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності підготувала Інформаційний лист – доповнення до Інформаційного листа від 11.04.2024 «Щодо засвідчення справжності підпису на особистих розпорядженнях на випадок загибелі (смерті) осіб, визначених Законом № 3515-IX».
- ОСББ має надати співвласнику для ознайомлення документи та інформацію, визначені законами України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також статутом ОСББ, з вилученням із них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації.