ВС передав справу про ухилення від мобілізації на розгляд об’єднаної палати

Верховний Суд передав справу на розгляд об’єднаної палати Касаційного кримінального суду через різну практику щодо застосування статті 48 КК України у справах про ухилення від мобілізації. Йдеться про питання, чи може отримання відстрочки або бронювання після вчинення правопорушення свідчити про втрату особою суспільної небезпечності.

Ухвала Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 459/3471/23 від 30 квітня 2026 року стосується застосування статті 48 КК України у провадженнях за статтею 336 КК. Різні підходи касаційного суду до оцінки відстрочки від призову та бронювання як можливої «зміни обстановки» стали підставою для передачі справи на розгляд об’єднаної палати.

Верховний Суд вказав, що стаття 48 КК передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки: коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною. Суд підкреслив, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації є тимчасовим правом військовозобов’язаного, яке не пов’язане з оцінкою морально-правових якостей особи чи ступеня її суспільної небезпечності.

ВС сформулював висновок, що сам по собі факт надання особі відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або бронювання військовозобов’язаного на період мобілізації та на воєнний час не свідчить про такі зміни у поведінці чи способі життя особи, які б унеможливлювали вчинення нею нового кримінального правопорушення або істотно знижували ризик протиправної поведінки в майбутньому.

Об’єднана палата Касаційного кримінального суду має сформувати єдиний підхід щодо застосування статті 48 КК України у справах про ухилення від мобілізації. Верховний Суд фактично поставив під сумнів підхід, за яким отримання відстрочки або бронювання після вчинення правопорушення автоматично свідчить про втрату особою суспільної небезпечності.