ВП ВС визначила, коли апеляційний суд має закрити провадження щодо померлої особи з виправдувальним вироком

Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію щодо дій апеляційної інстанції в ситуації, коли обвинувачений помер після оскарження прокурором виправдувального вироку. Суд постановив, що в такому разі апеляційний суд зобов’язаний закрити саме апеляційне провадження,залишивши виправдувальний вирок чинним без його скасування.

Єдиним винятком із цього правила є випадки, коли сторона захисту оскаржила мотиви чи підстави виправдання, а близькі родичі або члени сім’ї померлого наполягають на продовженні судового розгляду з метою його реабілітації.

У розглянутій справі особу обвинувачували в порушенні правил безпеки руху залізничного транспорту,що призвело до зіткнення пасажирського потяга з маневровим складом. Суд першої інстанції визнав обвинувачену невинуватою та виправдав її у зв’язку з недоведеністю вини. Прокурор подав апеляційну скаргу на цей вирок, проте до початку апеляційного розгляду жінка померла. Попри цей факт, суд апеляційної інстанції переглянув справу по суті, скасував виправдувальний вирок та закрив кримінальне провадження у зв’язку зі смертю обвинуваченої.

Велика Палата ВС наголосила, що кримінальне провадження стосовно померлої особи може тривати виключно для її реабілітації. Продовження розгляду з будь-якою іншою метою грубо порушує фундаментальні гарантії справедливого судочинства, зокрема право на захист, особисту участь у процесі та принцип змагальності сторін.

Оскільки чинний Кримінальний процесуальний кодекс України прямо не регламентує алгоритм дій апеляційного суду в разі смерті особи, виправдувальний вирок щодо якої оскаржено, Велика Палата застосувала загальні засади кримінального провадження з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини. Суд дійшов висновку, що закриття апеляційного провадження без скасування вироку є єдиним правильним рішенням: скасування виправдувального вироку суперечило б меті реабілітації померлого, тоді як закриття кримінального провадження загалом неможливе без попереднього скасування самого вироку.

У цій конкретній справі захисник і дочка померлої не оскаржували виправдувальний вирок і не просили змінити підстави чи мотиви виправдання — вони лише заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Відтак підстав для продовження розгляду справи з метою реабілітації не існувало.

За результатами розгляду Велика Палата Верховного Суду задовольнила касаційну скаргу захисника, скасувала ухвалу апеляційного суду через істотне порушення норм кримінального процесуального закону та призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.