Від Маастрихта до членства: європейський шлях України

Впродовж років ЄС став потужною економічною і політичною спільнотою з верховенством права та демократичними цінностями

1 листопада минуло 32 роки з набуття чинності Маастрихтського договору – документа, що заклав підвалини сучасного Європейського Союзу.

У 1992 році дванадцять країн зібралися в Маастрихті, щоб відповісти на просте, але доленосне запитання: якою має бути роль Європи у світі, що змінюється? 7 лютого 1992 року вони підписали Договір про функціонування Європейського Союзу, а 1 листопада 1993-го він набув чинності.

Договір ратифікували держави-учасники трьох європейських спільнот: Європейської економічної спільноти (ЄЕС), Європейської спільноти вугілля та сталі (ЄОВС) і Європейської спільноти з атомної енергії (Євратом). Першими членами ЄС стали 12 європейських держав: Бельгія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Сполучене Королівство і Франція.

Положення Маастрихтського документа передбачали спільні для всіх держав цінності, потенційне запровадження єдиної валюти (євро), спільне громадянство, єдиний економічний та валютний простір та спільну зовнішню політику і політику безпеки. Також закріплювалась співпраця у сфері правосуддя та внутрішніх справ. Договір вносив низку змін до інституційної структури і механізмів ухвалення рішень в ЄС (зокрема, щодо роботи Європейського парламенту).

Як наслідок, держави, які об’єднались в Євросоюз, стали спільно вирішувати питання соціально-економічного, безпекового та екологічного розвитку. Громадяни цих країн отримали можливість вільно пересуватися і працювати в межах Союзу.

Впродовж років ЄС став потужною економічною і політичною спільнотою з верховенством права та демократичними цінностями. З 1993 року кількість держав-членів ЄС збільшилася до 27 членів. Нові учасники долучалися хвилями розширення Європейського Союзу. У 1995 році до ЄС вступили Австрія, Фінляндія і Швеція. У 2004 році членами стали Кіпр, Естонія, Литва, Латвія, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина і Чехія. У 2007 році – Болгарія і Румунія. Останньою у 2013 році долучилася Хорватія.

Нині активний переговорний процес ведеться з сімома державами-кандидатами на вступ до ЄС: Боснією і Герцеговиною, Сербією, Чорногорією, Північною Македонією, Албанією, Молдовою та Україною. Наша держава отримала статус кандидата у 2022 році і відтоді працює, щоб відповідати критеріям членства. Адже перший – Маастрихтський – і укладені надалі договори про розширення ЄС зобов’язують нових держав-членів ЄС адаптувати національне законодавство до права Євросоюзу.

Сьогодні Україна перебуває в процесі імплементації реформ, які є обов’язковими для набуття членства в ЄС. Однак лише наша держава робить це, одночасно протидіючи російській агресії, що підійшла до європейських кордонів. Нова хвиля розширення Євросоюзу не просто про економічну співпрацю – це про безпеку та стійкість всієї Європи, – зазначили у відомстві.

Як зазначається, Міністерство юстиції координує приведення національного законодавства у відповідність до права та стандартів Європейського Союзу, послідовно працює над зміцненням демократичних інституцій, удосконаленням системи захисту прав людини, реформуванням у пенітенціарній сфері та впровадженням людиноцентричних практик у сфері правосуддя для неповнолітніх.

Додамо, 4 листопада 2025 року Європейська Комісія представила щорічний Звіт у межах Пакета розширення Європейського Союзу 2025 року, який оцінює прогрес країн-кандидатів на вступ до ЄС. У цьогорічному документі Україна отримала найвищі за останні три роки оцінки за результатами виконання зобов’язань у галузі юстиції свободи та безпеки.

• Верховна Рада України на пленарному засіданні 22 серпня 2024 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» (проект Закону за реєстр. № 10411).
• Митне оформлення гуманітарної допомоги, а також товарів військового призначення та подвійного використання, що ввозяться як гуманітарна допомога, здійснюватиметься за новим порядком.
• У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства презентували План поетапної імплементації права (acquis) Євросоюзу за переговорними розділами 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» та 13 «Рибальство та водний промисел».