Верховний Суд залишив вирок за ухилення від мобілізації: незнання мови не виправдовує

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив у силі вирок чоловікові, засудженому за ухилення від призову під час мобілізації. Суд відхилив аргументи захисту про незнання української мови та відсутність належних документів.

Летичівський районний суд Хмельницької області визнав чоловіка винним в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації та призначив йому покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Хмельницький апеляційний суд залишив вирок без змін.

Суди встановили, що у липні 2024 року військовозобов’язаний пройшов військово-лікарську комісію, був визнаний придатним до військової служби та отримав повістку для прибуття до ТЦК та СП з подальшим направленням до військової частини. Однак у визначений день він не прибув, хоча не мав законних підстав для відстрочки чи звільнення від мобілізації. Під час судового розгляду обвинувачений підтвердив, що отримував повістку та поставив підпис про її вручення.

Одним із ключових аргументів захисту стало твердження, що чоловік не розумів змісту повістки через незнання української мови. Захисник також стверджував, що в матеріалах справи відсутні наказ про мобілізацію, мобілізаційне розпорядження чи інші документи, які стали підставою для призову.

Касаційний кримінальний суд не погодився з доводами захисту. Суд нагадав, що обов’язок військовозобов’язаного з’явитися за викликом встановлений безпосередньо законом, а повістка лише повідомляє особу про необхідність виконання цього обов’язку. ВС також підкреслив, що документи, які стали підставою для виклику особи до ТЦК та СП, не є тотожними доказам вручення повістки.

Щодо аргументу про незнання української мови, ККС ВС відзначив, що чоловік тривалий час проживає в Україні, перебуває у цивільному шлюбі з громадянкою України, працює в українському колективі та розуміє українську мову на рівні, достатньому для усного спілкування. Крім того, для забезпечення його процесуальних прав на всіх стадіях кримінального провадження залучалися перекладачі. За таких обставин твердження про нерозуміння змісту документів суди розцінили як обраний спосіб захисту. Верховний Суд залишив без змін вирок Летичівського районного суду Хмельницької області та ухвалу Хмельницького апеляційного суду, а касаційну скаргу захисника — без задоволення.