Верховний Суд роз’яснив розподіл судових витрат при відмові від позову

Касаційний цивільний суд Верховного Суду роз’яснив, що якщо відповідач добровільно задовольняє позовні вимоги після звернення позивача до суду, позивач має право на повне відшкодування судових витрат за рахунок відповідача.

У справах, що переглядалися судом касаційної інстанції, суди закривали провадження у зв’язку з відмовою позивачів від позову після задоволення відповідачами позовних вимог. При цьому суди стягували з відповідачів лише 50% судового збору, а інші 50% компенсували за рахунок держави.

КЦС ВС скасував судові рішення в частині повернення позивачам з державного бюджету 50% судового збору, збільшивши суму, що підлягає стягненню з відповідачів до повного обсягу. Верховний Суд зазначив, що норма частини 3 статті 142 ЦПК України є спеціальною і встановлює: якщо позивач не підтримує вимог унаслідок їх задоволення відповідачем після пред’явлення позову, суд присуджує стягнення понесених витрат з відповідача.

Верховний Суд наголосив, що застосування механізму, за якого частина судового збору повертається з державного бюджету, а інша стягується з відповідача, у таких випадках є помилковим. Це має важливе значення для захисту майнових інтересів позивача, який був змушений ініціювати судовий процес, а також запобігає безпідставному покладенню витрат на державний бюджет.

КЦС ВС також роз’яснив, що розподіл судових витрат є imperативною нормою для суду. Суд зобов’язаний здійснити належний розподіл як за заявою учасника, так і з власної ініціативи, забезпечуючи захист майнових інтересів позивача та державного бюджету.