Верховний Суд роз’яснив, чи можна звільнити військового після умовного вироку

Верховний Суд розглянув справу щодо звільнення військовослужбовця Держприкордонслужби, якому призначили п’ять років позбавлення волі, але звільнили від відбування покарання з випробуванням.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 140/34973/23. Позивач проходив службу у Держприкордонслужбі з вересня 2022 року. Вироком Сокальського районного суду від 26 квітня 2023 року його визнали винним за частиною четвертою статті 402 КК і призначили п’ять років позбавлення волі. Водночас суд застосував статтю 75 КК і звільнив від відбування покарання з випробуванням на один рік.

Після набрання вироком законної сили військовослужбовець звернувся до командування із заявою про звільнення на підставі підпункту «в» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу». Він вважав, що сам факт призначення покарання у виді позбавлення волі є достатньою підставою для звільнення. Військова частина відмовила, вказавши, що звільнення можливе лише при реальному відбуванні покарання.

Волинський окружний адміністративний суд та Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовили у задоволенні позову. Суди дійшли висновку, що під час воєнного стану військовослужбовці можуть бути звільнені у зв’язку з обвинувальним вироком лише за умови реального відбування покарання.

Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій. Колегія суддів наголосила, що поняття призначення покарання не може зводитися до формального факту ухвалення вироку. Воно означає призначення покарання, яке передбачає реальне відбування та унеможливлює подальшу службу. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відсутня умова реального відбування, з якою закон пов’язує звільнення з військової служби.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.