Верховний Суд роз’яснив, чи можна скасувати дарування через помилку

Верховний Суд 10 червня 2026 року розглянув справу, де мати подарувала доньці будинок, розраховуючи на догляд, але донька припинила допомагати. Суд скасував рішення апеляції і направив справу на новий розгляд.

У справі № 278/1726/24 жінка звернулася до суду з позовом про визнання недійсними договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки, укладених 19 січня 2023 року. Позивачка стверджувала, що помилилася щодо правової природи правочинів та вважала, що оформлює договір довічного утримання.

За словами позивачки, спірний будинок був її єдиним житлом, а вона та її чоловік через похилий вік і стан здоров’я розраховували на утримання з боку доньки. Сторони домовилися переоформити нерухомість на доньку, а та мала доглядати батьків до кінця життя. Після укладення договорів донька поступово припинила надавати допомогу, і батьки переїхали до іншої дочки.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, вважаючи, що жінка добровільно підписала договори дарування. Верховний Суд нагадав, що договір дарування є безоплатним, а договір, який встановлює обов’язки обдаровуваного, не є дарунком.

Верховний Суд звернув увагу, що апеляційний суд не оцінив твердження відповідачки про домовленість щодо догляду, факт продовження проживання позивачки у будинку після укладення договорів та показання свідка. Суд підкреслив, що для визнання правочину недійсним через помилку необхідно ретельно дослідити всі обставини, включаючи похилий вік, стан здоров’я та відсутність іншого житла.

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд. Суд фактично підтвердив, що при оскарженні договору через помилку вирішальне значення має не лише текст правочину, а й обставини, які можуть свідчити про справжню волю сторін на момент його укладення.