Верховний Суд пояснив, коли суд може вимагати від Президента звіт про виконання рішення

Велика палата Верховного Суду визначила, що видача указу про призначення судді є чітко обмеженою в часі і не може виправдовувати зволікання чи відстрочення виконання судового рішення.

ВП ВС скасувала ухвалу Касаційного адміністративного суду у справі № 990/282/24. У квітні 2025 року КАС визнав протиправною бездіяльність Президента щодо нерозгляду подання ВРП про призначення переможниці конкурсу на посаду судді Шевченківського районного суду м. Києва та зобов’язав Президента розглянути зазначене подання.

Оскільки рішення не було виконане, претендентка звернулася до КАС із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення. Однак суд відмовив, зазначивши, що заявниця не довела вжиття всіх можливих заходів у загальному порядку.

ВП ВС нагадала, що імператив для суду зобов’язати суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення визначений лише у категорії адміністративних справ щодо пенсій та інших соціальних виплат. В інших випадках це право є диспозитивним і використовується залежно від наявності об’єктивних обставин.

Верховний Суд підкреслив, що на першій стадії суду достатньо встановити ознаки невиконання або неповного виконання рішення. При цьому факт невиконання є самостійною підставою для задоволення заяви про зобов’язання подати звіт. Тимчасові чи процедурні складнощі, зокрема триваюча збройна агресія рф та введення воєнного стану, можуть бути підставою для обґрунтування графіка виконання безпосередньо у звіті, а не підставою для повної відмови у здійсненні судового контролю.

ВП ВС зобов’язала Президента протягом трьох місяців подати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення КАС. Наприкінці липня глава держави виконав це рішення та видав указ про призначення судді.