Верховний Суд пояснив, коли держслужбовцю відшкодовують витрати у відрядженні

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду виніс рішення у справі щодо відшкодування витрат, понесених державним службовцем у службовому відрядженні. Суд підтвердив, що компенсація документально підтверджених витрат є обов’язком державного органу.

У справі № 380/7979/21 працівник прокуратури після завершення відрядження подав роботодавцю документи про понесені витрати. Однак Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону відмовила у компенсації, посилаючись на відсутність зв’язку між відрядженням та функціями органу.

Суд першої інстанції задовольнив позов працівника, виходячи з того, що за умови документального підтвердження витрат підстави для відмови відсутні. Натомість апеляційний суд відмовив у задоволенні, мотивуючи це тим, що законодавство визначає граничні суми витрат, а відшкодування понад норми потребує дозволу керівника.

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу та змінив рішення апеляційного суду. Суд наголосив, що службове відрядження — це поїздка за розпорядженням керівника для виконання службового доручення, а не форма відпустки чи відпочинку.

Як зазначив ВС, підставою відрядження є відповідне розпорядження, обов’язкове для виконання працівником або державним службовцем. Метою відрядження є виконання службового доручення, тому відшкодування понесених у службовому відрядженні витрат є обов’язком державного органу, що випливає з інтересів служби.