Верховний Суд пояснив, чому боржники не можуть зняти старі арешти через позов

Верховний Суд у постанові у справі № 606/1141/25 роз’яснив, що боржник не може використовувати позовне провадження для зняття арешту з майна. Натомість він повинен оскаржувати бездіяльність виконавця у порядку судового контролю.

Справа стосувалася ситуації, коли у 2005 році суд видав виконавчий лист про стягнення з боржника 100 000 грн моральної шкоди. У 2006 році державний виконавець наклав арешт на все майно боржника, у 2010 році провадження було закінчено через перебування боржника у місцях позбавлення волі. Лише у жовтні 2024 року борг було сплачено та провадження закрито, але арешт залишився в Єдиному реєстрі заборон відчуження.

Державний нотаріус відмовив у знятті обтяження, посилаючись на відсутність підстав у законі. Боржник звернувся до суду з позовом про скасування арешту, спираючись на норми Цивільного кодексу. Суд першої інстанції відмовив у позові, а апеляційний суд скасував рішення та закрив провадження, вказавши, що справа не підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Верховний Суд підтримав позицію апеляції, пояснивши, що відповідно до статті 59 Закону “Про виконавче провадження” право на позов про зняття арешту має лише особа, яка вважає, що майно належить їй, а не боржнику. Якщо особа є боржником, вона повинна користуватися інструментами Розділу VII ЦПК України — подавати скаргу на дії чи бездіяльність виконавця у порядку судового контролю.

Суд наголосив, що виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду, тому претензії боржника щодо незняття арешту після сплати боргу повинні розглядатися судом, який видав виконавчий документ, у межах процедури оскарження дій виконавця. Навіть знищення архівних матеріалів органів державної виконавчої служби не змінює процесуального статусу особи як боржника і не надає права використовувати позовне провадження.

Верховний Суд вказав, що провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Належним способом захисту є подання скарги на бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту до суду, який видав виконавчий документ.