ВАКС задовольнив позов Мін’юсту про застосування санкції до Царьова
Царьов займається публічною діяльністю направленою на зміну меж території та державного кордону України
28 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд задовольнив позовні вимоги Мін’юсту до Царьова Олега Анатолійовича про застосування до нього санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 ЗУ «Про санкції».
Царьов був народним депутатом Верховної Ради України IV—VII скликання, членом фракції Партії регіонів (з грудня 2012). Він перебував на посаді «спікера парламенту» так званої «новоросії» – об’єднання так званих «донецької народної республіки» та «луганської народної республіки» – квазідержавних утворень, створених РФ на території тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей.
Щодо Царьова наявні два обвинувальні вироки, якими його визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 110 КК України, частини третьої статті 109 КК України, частини третьої статті 1102 КК України.
З 2014 року, Царьов займається публічною діяльністю (зокрема, через засоби масової інформації) направленою на зміну меж території та державного кордону України, поширенням публічних закликів до насильницької зміни конституційного ладу України, а з 2022 – направленою на підтримку та виправдовування повномасштабного вторгнення РФ на територію України.
Також, Царьов брав участь у фінансуванні дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Рішенням Суду в дохід держави стягнуто активи, якими він володіє опосередковано, через дружину та сина, а саме:
– 21 земельну ділянку в Дніпропетровській області;
– Нежитлові будівлі та споруди у Дніпропетровській області;
– 3 будівлі торговельно-виставкових комплексів у місті Дніпро;
– 100% частки у товаристві з обмеженою відповідальністю «ГЛОУ РИНО»;
– 1 транспортний засіб.
Нині триває строк для апеляційного оскарження рішення Суду.
Раніше Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про задоволення позову Міністерства юстиції щодо застосування санкцій до колишнього українського телеведучого Юрія Кота.
Читайте також: Відповідальність за колабораціонізм: позиції Верховного Суду
Зауважимо, з початку доповнення у березні 2022 року Кримінального кодексу України статтею 111-1, якою встановлено кримінальну відповідальність за «колабораційну діяльність», у Верховній Раді України зареєстрували щонайменше десять законопроєктів, які пропонують різноманітні зміни до цієї та інших пов’язаних статей.
Раніше Комітет з питань соціальної політики запропонував Верховній Раді прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт №7731, який надає роботодавцю право розірвати трудовий договір з працівниками об’єктів критичної інфраструктури за прояви колабораціонізму.
Також аналітики провели аналіз анонсованих змін до законодавства стосовно відповідальності за колабораційну діяльність
- 12 років за участь в референдумі – хто і за що може сісти в тюрму за колабораціонізм.
- 29 січня Кабінет Міністрів як суб’єкт законодавчої ініціативи зареєстрував у Верховній Раді два проєкти законів, що стосуються роботи Бюро економічної безпеки України. Так, деталі законопроєктів повідомив постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук.
- Реформи заради корупції – ризики та загрози від законопроєкту №10101 для ринку азартних ігор та держави.
- 28 грудня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів» від 09.12.2023 № 3513-IX.