Після обрання запобіжного заходу справу можуть передати до Інтерполу для затримання Міндіча
ВАКС заочно обрав запобіжний захід у вигляді триманні під вартою бізнесмену Тимуру Міндічу, який фігурує у справі НАБУ щодо розкрадань в Енергоатомі, повідомляє Суспільне.
Обрання запобіжного заходу пройшло заочно, адже Тимур Міндіч виїхав з України.
Адвоката Міндічу призначила держава — зв’язатися з підозрюваним йому не вдалося. Через це Тимуру Міндічу не призначили заставу, адже немає такої можливості при заочному процесі суду, — мовиться в повідомленні.
Прокурор заявив, що Міндіч тиснув на Рустема Умєрова з намаганням вплинути на нього щодо закупівель неякісних бронежилетів. Він також зауважив, що Тимур Міндіч вів розмови з бізнесменом та фігурантом справи Енергоатому Олександром Цукерманом. Під час розмов вони використовували шумопригнічувальні засоби.
У Суспільне зауважили, що засідання суду закрили на 15 хвилин через розгляд доказів, які можуть загрожувати національній безпеці.
Після обрання запобіжного заходу справу можуть передати до Інтерполу для затримання Міндіча, зокрема при перетині кордону. Учасники процесу заявили, що його місце перебування невідоме. На уточнення про можливе перебування в Ізраїлі прокурор відповів, що це залежить від законодавства країни та її співпраці з Інтерполом, — пояснили в прокуратурі.
Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводять масштабну операцію із викриття діяльності високорівневої злочинної організації, яка діяла у галузі енергетики.
Розслідування встановило, що учасники схеми вибудували корупційні механізми впливу на стратегічні державні підприємства, зокрема АТ «НАЕК «Енергоатом», із метою особистого збагачення та контролю над фінансовими потоками галузі. Згодом у НАБУ розповіли деталі корупційної схеми. Так, основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому” від 10% до 15% від вартості контрактів.Контрагентам нав’язувались умови сплати хабарів за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву Шлагбаум, зазначили у НАБУ.Згідно з даними детективів, використовуючи службові зв’язки в Міністерстві енергетики та Енергоатомі, зловмисники контролювали кадрові рішення, процеси закупівель і рух фінансових потоків.
Фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль “смотрящих”, — інформує НАБУ.
За інформацією НАБУ, до реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна, який надалі став радником міністра енергетики, а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії.
- Президент Володимир Зеленський 15 липня підписав закон про посилення відповідальності за корупційні правопорушення. Мова про закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» № 4496-IX, нагадує Судово-юридична газета.
- Україна отримала 35 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2024 рік і посіла 105 місце з-поміж 180 країн, мовиться на сайті Transparency International Ukraine.
- Набув чинності Закон «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».
- У Національному агентстві з питань запобігання корупції провели навчання про необґрунтовані активи та незаконне збагачення для понад 900 правоохоронців. Вебінар для слідчих, оперуповноважених та уповноважених осіб з запобігання корупції провели експерти НАЗК.
- У НАЗК провели стратегічний аналіз корупційних ризиків у діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) Збройних Сил України (ЗСУ) на виконання п. 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023.