В Україні зростає кількість вироків за корупційні злочини – НАЗК
Найбільше вироків ВАКС виніс за зловживання владою або службовим становищем
В Україні з кожним роком зростає кількість вироків за скоєння корупційних злочинів, зокрема, серед високопосадовців, наголошує НАЗК.
Загалом минулого року за корупційні кримінальні правопорушення та кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією, засудили 2195 осіб, або майже 80% усіх обвинувачених у таких справах (за рішеннями судів, які набрали законної сили).
У 2024 році набули чинності вироки 60 особам, засудженим минулоріч у справах про топкорупцію, які розглядає ВАКС (для порівняння у 2021-му – 24 особам). Позбавлення волі отримали 17 осіб, і переважна більшість з них — на строк від 5 до 10 років. 34 особи були звільнені від відбування покарання з випробуванням, решта — отримали штраф. У чверті засуджених за корупцію конфіскували майно. Більшості фігурантів також призначили додатковий вид покарання — позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Найбільше вироків ВАКС виніс за зловживання владою або службовим становищем. Також справи стосувалися привласнення, розтрати або заволодіння майном, отримання неправомірної вигоди і зловживання впливом.
Провадження про корупційні злочини розглядають і загальні місцеві суди, але переважна більшість фігурантів у таких справах не є публічними службовцями. Минулого року винними в корупційних правопорушеннях визнали 2135 осіб, і понад 60% з них — за пропозицію або надання неправомірної вигоди.
Основний вид покарання, який застосовували місцеві загальні та апеляційні суди, — штраф.
Нагадаємо, загальнонаціональне опитування «Стан корупції в Україні 2023: сприйняття, досвід, ставлення» продемонструвало зростання готовності громадян до викривальної поведінки. Загальний рівень суспільного схвалення громадян, які подають скарги щодо корупції до уповноважених органів, зріс з 71% у 2021 році до 81% у 2023 році.
Відсоток громадян, які декларують готовність долучатися до організованої протидії корупції, суттєво зріс, але найчастіше респонденти готові долучатися до пасивних форм антикорупційної діяльності: повідомляти про випадки корупції у ЗМІ та соціальних мережах (31% у 2023 році порівняно з 22% у 2021 році) та ініціювати та підписувати електронні петиції (27% у 2023 році порівняно з 23% у 2021 році).
Україна не є першою країною щодо започаткування виплати винагороди викривачам. Практика виплати винагороди існує до прикладу в США, Литві, Чорногорії, Південній Кореї, однак різняться законодавчі вимоги щодо реалізації такого права та умови виплати винагороди. У заохоченні викривачів Україна йде шляхом, який довів свою ефективність в інших країнах. Так, наприклад, Закон про наклеп в США фіксує, що викривачі можуть отримати винагороду в розмірі 15-25% від будь-яких вилучених коштів і штрафів.
Щоб мати статус викривача, особа має відповідати критеріям викривача. Здійснити повідомлення повинна фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), у якої наявне переконання, що інформація є достовірною. Наведена у повідомленні інформація має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону, які можуть бути перевірені. Повідомлена особою інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходження нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання. У разі відсутності хоча б однієї вищевказаної умови, особа не може вважатися викривачем.
Аналогічні вимоги до особи викривача передбачені, наприклад, і у законодавстві Великої Британії – там викривачами є працівники або колишні працівники відповідного підприємства, які виявили правопорушення в ході виконання своїх трудових обов’язків – це збільшує можливість підтвердження інформації доказами (документацією, обставинами правопорушення тощо).
Додамо, в Україні покарання суддів за корупційні злочини є скоріше винятком, ніж правилом. До створення Вищого антикорупційного суду таких прецедентів взагалі не було: частково через завантаженість, частково через корупцію та кругову поруку місцеві суди не дослухали до вироку жодної справи, пише Слово і Діло.
Читайте також: Реформи заради корупції – ризики та загрози від законопроєкту №10101 для ринку азартних ігор та держави
Зауважимо, 30 червня 2023 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони №359/2023 про прискорення судової реформи і подолання корупції в судах.
У рішенні РНБО зазначається, що успішна судова реформа є однією із семи ключових вимог Євросоюзу, пов’язаних із євроінтеграцією України.
Додамо, що прозора, ефективна і високопрофесійна судова система є ключовою у забезпеченні верховенства права, у залученні інвестицій в країну, у захисті прав людини.
- Україна отримала 35 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2024 рік і посіла 105 місце з-поміж 180 країн, мовиться на сайті Transparency International Ukraine.
- Набув чинності Закон «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».
- У Національному агентстві з питань запобігання корупції провели навчання про необґрунтовані активи та незаконне збагачення для понад 900 правоохоронців. Вебінар для слідчих, оперуповноважених та уповноважених осіб з запобігання корупції провели експерти НАЗК.
- У НАЗК провели стратегічний аналіз корупційних ризиків у діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) Збройних Сил України (ЗСУ) на виконання п. 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023.
- Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.