Уряд пропонує внести зміни до процесуальних кодексів у частині доступу до правосуддя осіб з інвалідністю

Законопроєкт спрямований на забезпечення права осіб з інвалідністю на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 13 Конвенції

27 березня Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону № 11132 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо доступу до правосуддя осіб з інвалідністю».

Метою законопроєкту є забезпечення можливості осіб з інвалідністю з порушеннями зору, слуху, інтелектуальними порушеннями отримувати інформацію про зміст та хід судової справи в доступному форматі, а також персональну допомогу в їх участі в судових засіданнях.

Проєкт Закону спрямований на забезпечення права осіб з інвалідністю на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 13 Конвенції.

Положення проєкту Закону не впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, не містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, не створюють підстав для дискримінації.

Відповідно до положень статті 5 Конвенції про права осіб з інвалідністю, ратифікованої Законом України від 16.12.2009 № 1767-VI (далі – Конвенція), держави-учасниці визнають, що всі особи є рівними перед законом і за ним та мають право на рівний захист закону й рівне користування ним без будь-якої дискримінації.

Держави-учасниці забороняють будь-яку дискримінацію за ознакою інвалідності й гарантують особам з інвалідністю рівний та ефективний правовий захист від дискримінації на будь-якому ґрунті.

Статтею 2 Конвенції передбачено, що «дискримінація за ознакою інвалідності» означає будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини інвалідності, метою або результатом якого є применшення або заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, цивільній чи будь-якій іншій сфері. Вона включає всі форми дискримінації, у тому числі відмову в розумному пристосуванні.

Згідно з частиною першою статті 13 Конвенції держави-учасниці забезпечують особам з інвалідністю нарівні з іншими ефективний доступ до правосуддя, зокрема, передбачаючи процесуальні та відповідні вікові корективи, які полегшують виконання ними своєї ефективної ролі прямих і опосередкованих учасників, у тому числі свідків, на всіх стадіях юридичного процесу, зокрема на стадії розслідування та інших стадіях попереднього провадження.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 № 285-р затверджено Національний план дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року (далі – Національний план дій).

Так, підпунктом 1 пункту 1 розділу VII Національного плану дій на виконання завдання щодо забезпечення рівного доступу осіб з інвалідністю до судових та адміністративних проваджень передбачено захід щодо розроблення законопроєкту про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення порядку надання особам з інвалідністю з порушеннями зору, слуху, інтелектуальними порушеннями інформації про зміст та хід судової справи в доступному форматі, а також персональної допомоги для їх участі в судових засіданнях.

Крім того, положення зазначених процесуальних кодексів містять некоректні терміни, що стосуються осіб, які спілкуються за допомогою жестової мови.

Так, необхідність прийняття проєкту Закону зумовлена потребою розв’язувати проблему забезпечення можливості осіб з інвалідністю з порушеннями зору, слуху, інтелектуальними порушеннями отримувати інформацію про зміст та хід судової справи в доступному форматі, а також персональну допомогу в їх участі в судових засіданнях, а також приведення у відповідність до міжнародних стандартів термінології процесуальних кодексів стосовно жестомовних осіб.

Як зазначили у пояснювальній записці, проєктом Закону пропонується внести зміни до ЦПК України, ГПК України та КАС України, якими передбачити, що учасники справи, які є особами з інвалідністю з порушеннями зору, слуху або інтелектуальними порушеннями, мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення усно, письмово або за допомогою посередника на свій вибір, отримувати інформацію про зміст і перебіг провадження у доступній для них формі, а також право на особисту підтримку під час реалізації своїх процесуальних прав.

Також пропонується внести зміни, які передбачають застосування замість термінів «глухий», «німий», «глухонімий» терміна «особа, основним засобом спілкування якої є жестова мова».

Передбачається, що реалізація проєкту Закону матиме наслідком дотримання гарантованого права осіб з інвалідністю на доступ до правосуддя. Проєкт Закону не належить до регуляторних актів. Реалізація проєкту Закону не вплине на розвиток регіонів, ринок праці, громадське здоров’я, екологію та навколишнє природне середовище. Реалізація проєкту Закону матиме вплив на інтереси заінтересованих сторін.

Зауважимо, в Україні особи з інвалідністю володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, що закріплені Конституцією України та іншими законодавчими актами.

Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття (частина перша статті 23 Загальна декларація прав людини.

• Відповідно до статті 27 Конвенції про права осіб з інвалідністю держави-учасниці, які підписали зазначену конвенцію визначили право осіб з інвалідністю на працю нарівні з іншими; воно включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для осіб з інвалідністю.
• У Міністерстві охорони здоров’я України нагадали, що під час воєнного стану встановлення інвалідності або проведення медико-соціальної експертизи українців, які вимушено перебувають за кордоном, МСЕК здійснюють екстериторіально і заочно.
• Особи з інвалідністю ІІІ групи мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги.
• Пенсія по інвалідності призначається особам, яким установлено інвалідність. Залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який вона встановлюється, визначаються органом медико-соціальної експертизи.