Україна та Ради Європи підписали угоду про спецтрибунал для РФ: основні положення та повноваження
Юрисдикція трибуналу охоплює лише злочин агресії проти України
25 червня 2025 року президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали Угоду між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Спецтрибунал створюється з метою притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які несуть найвищу відповідальність за злочин агресії проти України, відновлення міжнародного правопорядку, відшкодування збитків і репарації, а також попередження майбутніх агресій.
У Мін’юсті розповіли про умови створення Спеціального трибуналу, його юрисдикцію та повноваження, особливості провадження щодо вищого керівництва держави-агресора, а також роль українських органів влади у забезпеченні його діяльності.
Повноваження та юрисдикція
Відповідно до Статуту, Спеціальний трибунал має повноваження розслідувати злочин агресії проти України, який полягає у плануванні, підготовці, ініціюванні або виконанні акту агресії особою, що має можливість ефективно контролювати політичні або військові дії держави або керувати ними. Злочин кваліфікується як такий, що за своїм характером, тяжкістю та масштабом є грубим порушенням Статуту ООН.
Юрисдикція трибуналу охоплює лише злочин агресії проти України. Інші міжнародні злочини (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) розглядаються іншими міжнародними чи національними інстанціями.
Заочне провадження та відсутність імунітету
Посадове становище обвинуваченого — незалежно від того, чи є це глава держави, уряду, міністр, парламентар або інша посадова особа — не звільняє його від кримінальної відповідальності та не пом’якшує покарання. Функціональний імунітет не застосовується.
Якщо обвинувальний акт стосується чинного глави держави, уряду або міністра закордонних справ, його розгляд відкладається до моменту, коли ця особа більше не обійматиме посаду або буде подано відповідну відмову від імунітету. Водночас Статутом передбачено можливість провадження за відсутності обвинуваченого з правом на перегляд справи у разі його явки.
Міжнародна правосуб’єктність та співпраця
Спеціальний трибунал є окремим суб’єктом міжнародного права з відповідною міжнародною та національною правоздатністю, необхідною для виконання свого мандата — зокрема, укладення міжнародних договорів, набуття майна, співпраці з державами та міжнародними організаціями.
Трибунал зможе приймати як докази матеріали, які вже були зібрані Україною, Міжнародним центром з переслідування злочину агресії (ICPA), іншими міжнародними структурами та державами-партнерами.
Україна зобов’язується співпрацювати зі Спеціальним трибуналом на всіх етапах провадження — від забезпечення доступу до місць і документів, до виконання запитів про арешт, передачу осіб чи надання доказів. Також Генеральний прокурор України може передавати Прокурору Спеціального трибуналу кримінальні провадження, матеріали та докази, що стосуються злочину агресії. Прокурор трибуналу, у свою чергу, оцінює ці матеріали та вирішує, чи є підстави для початку розслідування або висунення обвинувачень.
Спеціальний трибунал також співпрацюватиме з Міжнародним кримінальним судом у всіх питаннях, що становлять взаємний інтерес, а також зможе укладати відповідні угоди або домовленості для забезпечення ефективності юрисдикції.
Після завершення мандату передбачено створення залишкового механізму, що забезпечить сталість результатів роботи трибуналу.
Набрання чинності угоди та роль Мінʼюсту
Угода набуде чинності після виконання трьох умов: її підписання Генеральним секретарем Ради Європи, повідомлення Україною про завершення внутрішніх процедур та укладення Розширеної часткової угоди. Це передбачено статтею 9 проєкту Угоди.
Міністерство юстиції України визначатиме перелік внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання Угодою чинності. Офіс Генерального прокурора забезпечуватиме співробітництво України зі Спеціальним трибуналом на всіх етапах провадження.
Створення Спеціального трибуналу — це історичний крок на шляху до забезпечення всеосяжної відповідальності за злочин агресії та компенсації збитків постраждалим.
Раніше Міністерство закордонних справ України привітало доповідь Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні.
Читайте також: Воєнні злочини. Кваліфікація злочину та роль захисника
- Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 11484 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього».
- Діяння, визначені у ст. 437 КК України, здатні вчиняти особи, які в силу службових повноважень або фактичного суспільного становища спроможні здійснювати ефективний контроль за політичними чи воєнними діями або керувати ними та/або істотно впливати на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі чи за її межами, та/або керувати конкретними напрямами політичних або воєнних дій.
- Ратифікувавши в червні 2022 року Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульську конвенцію), Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити розслідування, кримінальне переслідування та ліквідацію насильства стосовно жінок і домашнього насильства, яке вчинене також і щодо чоловіків і дітей (хлопців та дівчат). Переслідування має відбуватися незалежно від наявності поданої жертвою заяви й уможливить продовження провадження у справі в разі відкликання такої заяви чи скарги.
- З 4 березня 2024 року в Україні діє перший портал повідомлень про матеріали, пов’язані із сексуальним насильством над дітьми в мережі – StopCrime. Повідомити про можливий злочин на тему сексуального насильства над дітьми в інтернеті можна за посиланням.