«Ухилянтам» можуть пом’якшити покарання: у НААУ прокоментували проєкт Закону

24 Червня, 2024 в 09:53

Нині ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років

У санкції статті 336 (Ухилення від призову на військову службу) Кримінального кодексу, яка нині передбачає лише позбавлення волі від трьох до п’яти років, можуть з’явитися штраф, а також громадські та виправні роботи.

Відповідний проєкт Закону про встановлення видів покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, зареєстрований у Верховній Раді за №11260.

У НААУ нагадали, що нині ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

У пояснювальній записці до документа зазначається, що видається очевидним, що однією з причин застосування найсуворішого виду покарання з ізоляцією особи від суспільства є те, що перебування засудженої особи у суспільстві становить небезпеку для суспільства. Водночас сам по собі встановлений судом факт ухилення особи від призову на військову службу не свідчить про те, що перебування такої особи в суспільстві становить небезпеку для суспільства, для оточення, для окремих людей.

Окремо мовиться, що застосування інших видів покарань (замість позбавлення волі) дозволить зекономити бюджетні, матеріальні та людські ресурси держави, спрямовуючи вивільнені у такий спосіб ресурси, зокрема, на забезпечення обороноздатності і національної безпеки України. Адже застосування покарання у виді позбавлення волі зобов’язує державу створювати відповідні умови для виконання покарання: мати необхідну кількість установ виконання покарань; мати необхідну кількість вільних місць і вільного простору у цих установах для розміщення засуджених до позбавлення волі; витрачати ресурси на направлення засуджених до місць відбування покарань і, в разі необхідності, на переміщення під вартою; нести різноманітні витрати на утримання засуджених (створення відповідних житлово-побутових умов, санітарно-гігієнічних умов, витрати на електроенергію, опалення, водопостачання, водовідведення, харчування, одяг, взуття, медичне забезпечення) тощо. Також після відбування покарання засуджена особа потребуватиме соціалізації, допомоги із працевлаштуванням (можливо, зокрема, також і перекваліфікації) та, цілком ймовірно, лікування – це також може призвести до витрачання додаткових ресурсів держави у зв’язку з засудженням особи до позбавлення волі (а не до іншого виду покарання).

Також зауважується, що застосування інших видів покарань (замість позбавлення волі) – це додаткові надходження до державного та місцевих бюджетів в період воєнного стану та після його завершення. Адже застосування таких видів покарань як штраф, виправні роботи матиме наслідком додаткові надходження до бюджету. Застосування покарання у виді громадських робіт – це виконання суспільно корисних робіт безоплатно (тобто додаткова економія бюджетних грошей та сприяння вирішенню питання дефіциту кадрів для виконання певних необхідних робіт). Застосування покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, – це можливість для засудженого працювати та заробляти доходи, з яких сплачуються податки, збори, єдиний соціальний внесок (що забезпечить додаткові бюджетні надходження в період воєнного стану та після нього); це сприяння вирішенню питання дефіциту кадрів в різних галузях економіки в період воєнного стану (оскільки засуджений до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, може працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а не відбувати покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства), що забезпечить додаткові бюджетні надходження, посилить економічну стійкість держави та, як наслідок, посилить обороноздатність України.

Трудова діяльність таких засуджених на підприємствах в різних галузях економіки (замість відбування покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства) допоможе зберегти економічну активність вітчизняних підприємств та українську економіку (чимало підприємств зараз відчуває дефіцит кадрів), а ізоляція від суспільства таких засуджених може лише поглибити проблему дефіциту кадрів у різних галузях економіки.

Ініціатори проєкту запевняють, що документ спрямований на те, щоб забезпечити призначення за статтею 336 «Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період» КК України інших видів покарань, ніж передбачене зараз цією статтею єдине можливе покарання у виді позбавлення волі.

Проєктом пропонується передбачити чотири альтернативних види покарання, а саме:

  • штраф від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • громадські роботи на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин;
  • виправні роботи на строк від одного до двох років;
  • обмеження волі на строк від одного до двох років.

Автори проєкту наводять три причини доцільності змін:

  1. Ухилянт не становить небезпеки для суспільства, оточення та окремих людей (саме така небезпека є однією з основних причин ізоляції особи).
  2. Це дозволить зекономити бюджетні, матеріальні та людські ресурси держави, спрямовуючи вивільнені у такий спосіб ресурси, зокрема, на забезпечення обороноздатності.
  3. Штрафи та виправні роботи – це додаткові надходження до бюджетів.

У Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань кримінального права та процесу, проаналізувавши положення проекту, підтримали таку ініціативу. Зокрема, там звернули увагу, що на практиці переважна більшість призначених покарань – це обмеження волі з іспитовим строком від одного до трьох років.

Таке покарання не досягає мети, встановленої ст. 50 КК (кара, виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових правопорушень), держава не отримує компенсації за кошти витрачені на досудове розслідування, судове провадження та виконання покарання (за даними Міністерства юстиції, вартість утримання в місці несвободи однієї особи у 2024 році становить 188,6 тис. грн.).

Крім того, виправлення і ресоціалізація особи, зокрема для проходження надалі військової служби, значно зростає у випадку застосування більш м’якого виду, наголосили у НААУ.

Своєю чергою, законотворці передбачають, що прийняття законопроєкту дозволить призначати засудженим за статтею 336 КК України покарання, не пов’язані з позбавленням волі, які не передбачають ізоляцію засуджених від суспільства. Це, своєю чергою, дозволить забезпечити економію бюджетних, матеріальних та людських ресурсів держави, сприятиме зниженню дефіциту кадрів на ринку праці (в період воєнного стану та після його завершення) та збереженню завдяки цьому економічної активності підприємств (в тому числі і тих підприємств, що прямо або опосередковано виробляють товари, виконують роботи, надають послуги для потреб оборони та національної безпеки України), зміцненню економіки, наповненню державного та місцевих бюджетів тощо. Це, і собі, дозволить державі вивільнити додаткові ресурси на розв’язання проблемних питань, зокрема на розв’язання питань забезпечення обороноздатності і національної безпеки України.