У Раді пропонують зробити службове житло тимчасовим і за орендну плату

За її словами, радянський централізований підхід до житлової політики, за яким держава розподіляє житло, а громадяни очікують на його безоплатне отримання, досі визначає українські реалії, особливо в сфері службового житла. А механізм «роздержавлення» перетворив його на спосіб безоплатної приватизації, тоді як для тих, хто справді потребує житло, воно залишається недоступним.

Після звільнення працівника, службове житло мало б переходити новому співробітнику, але на практиці його часто приватизовують. Хоча це прямо заборонено законодавством, існує лазівка: приватизувати можна житло, яке перестало бути службовим. Це призводить до зловживань, коли навіть працівники з достатніми доходами чи вже наявною власністю безоплатно приватизують житло, призначене для службових потреб, – наголосила Шуляк.

Вона додала, що типовою практикою є оформлення квартир на викладачів академій, суддів чи їхніх помічників, які вже мають власну нерухомість. Після переведення в категорію «неслужбового» житло приватизується, тому держава в підсумку втрачає ресурс, а лікарі чи вчителі, які готові працювати в громадах, не отримують підтримки.

Інша законодавча прогалина, яка постійно скорочує кількість службового житла, — неможливість виселити пільгові категорії населення, не забезпечивши їх альтернативним пільговим житлом. Оскільки такого альтернативного житлового фонду часто просто не існує, пояснила Шуляк, ці люди продовжують проживати в службових квартирах.

Тобто проблема нестачі фонду соціального житла підживлює проблему відсутності житла службового. Все це підриває довіру до державних інституцій і не дозволяє службовому житлу виконувати свою соціальну функцію — залучати та утримувати кадри, – акцентувала нардепка.

Як вона зауважила, українські реалії суперечать тому, як реалізується політика службового житла в ЄС і світі загалом. Так, згідно з результатами дослідження найкращих міжнародних практик використання службового житла, яке проводить аналітичний центр «Інститут житла», в світі цей інструмент використовують здебільшого як тимчасове житло для оренди працівникам, що мають мешкати поблизу місця роботи.

Саме такий підхід ми заклали в законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики», який має змінити ці рудименти. Він передбачає, що службове житло почне відігравати свою справжню роль — тимчасового житла, яке надається в оренду тим, хто за характером роботи повинен проживати поруч, – зазначила Шуляк.

Мета пропонованих змін — не заміщувати соціальне житло, а слугувати ефективним інструментом для забезпечення кадрами, необхідними громадам та державі. Водночас важливо і те, що службове житло не підлягатиме приватизації й надаватиметься лише на період виконання службових обов’язків, що має унеможливити зловживання. Перелік категорій осіб, хто матиме право на таке житло, для державного фонду визначатиме Кабмін, а для місцевих — самі громади.

Новий підхід не обмежує права громадян. Навіть проживаючи в службовому житлі, людина зможе одночасно брати участь у державних програмах підтримки, що передбачають придбання власного житла. Це стимулює економічну активність: якщо людина достатньо заробляє, вона може поступово накопичувати на власну квартиру. Службове житло стає тимчасовим рішенням, яке допомагає розв’язати нагальне житлове питання та готує людину до самостійного забезпечення житлом у майбутньому, – резюмувала Шуляк.

Нагадаємо, у парламенті почали готувати до другого читання законопроєкт «Про основні засади житлової політики» (№12377), ухвалення якого запустить в Україні масштабну житлову реформу, що покликана, зокрема, вирішити питання квартирних черг. Рішення про створення робочої групи з підготовки проєкту закону до другого читання ухвалив сьогодні Комітет ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування.

Раніше у Міноборони заявили, що кардинально змінюють підхід до житлового забезпечення військовослужбовців та їхніх сімей. Головне управління капітальних вкладень Міністерства оборони розробило проєкт Концепції Державної цільової програми забезпечення житлом військовослужбовців ЗСУ та осіб, звільнених з військової служби.