У НАЗК назвали кількість осіб, притягнених до відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією

11 Грудня, 2025 в 09:50

Понад 32 тис. осіб були притягнуті до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією з 2014 року

Національне агентство з питань запобігання корупції спільно з експертами Центру політико-правових реформ та за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні провело аналіз судової практики притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, за 2014–2024 роки, підготувало та презентувало відповідний Звіт.

Як зазначається, це перше в Україні аналітичне дослідження, що охоплює дані за понад десятирічний період.

Результати дослідження свідчать, що абсолютна більшість (приблизно 72%) усіх справ припало на порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП), з яких найбільш поширеним стало несвоєчасне подання декларації без поважних причин. Ще 25% справ у зазначений період стосувалися конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП). Найменша ж кількість справ, які надходили на розгляд судів, стосувалася невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП).

За 11 років понад 32 тис. осіб були притягнуті до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією. Динаміка накладення адміністративних стягнень загалом корелює із кількістю розглянутих справ: у 2018–2021 роках спостерігався приріст, а потім відбулося істотне зменшення, що пов’язано з призупиненням процесу декларування після введення в Україні воєнного стану. Загалом понад 60% осіб, стосовно яких розглядали справи, отримали основне стягнення у виді штрафу.

Важливо відзначити, що справи найчастіше закривалися з трьох причин:

  •  малозначність правопорушення;
  • відсутність події/складу правопорушення;
  • закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Водночас додаткові стягнення у виді конфіскації майна чи грошей застосовувалися вкрай рідко – лише до 1,5% осіб, притягнутих до відповідальності, переважно за ст. 172-4 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності). Ще рідше суди позбавляли осіб права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (лише 0,2% випадків із загального масиву). Отже, попри передбачену законодавством обов’язковість цих санкцій, на практиці додаткові стягнення майже не застосовуються.

Окрім того, зазначили у НАЗК, цікавим є те, що у межах аналізу адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією,  встановлено, що апеляційні суди переглядали близько 9% рішень судів першої інстанції, причому понад половину з них залишено без змін (52%).

Раніше президент Володимир Зеленський підписав закон про посилення відповідальності за корупційні правопорушення. Мова про закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» № 4496-IX.

Законом передбачається:

Адміністративна відповідальність за недостовірне декларування наставатиме за подання неправдивих відомостей на суму 150–750 прожиткових мінімумів (454 200 грн. – 2 271 000 грн.). На сьогодні такий поріг встановлено на рівні від 100 -500 (302 000 грн. – 1 514 000 грн.) прожиткових мінімумів;

Кримінальна відповідальність за недостовірне декларування наставатиме за подання неправдивих відомостей за частиною 1 статті 3662 КК України на суму 750–2500 прожиткових мінімумів (2 271 000 грн. – 7 570 000 грн.), за частиною 2 – на суму понад 2500 прожиткових мінімумів (7 570 000 грн.);

Зменшено порогове значення розміру активів, набуття яких дає підстави для притягнення до відповідальності за статтею 368-5 «Незаконне збагачення» КК України, а саме встановлено 3000 прожиткових мінімумів (9 084 000 грн.);

Розширено перелік осіб, щодо яких можна подавати позови про стягнення необґрунтованих активів та щодо яких буде діяти стаття Кримінального кодексу про незаконне збагачення;

Позови про конфіскацію та стягнення в дохід держави необґрунтованих активів в рамках цивільної конфіскації за статтею 290 ЦПК пред’являтимуться при розбіжностях між їх вартістю та законними доходами від 750 прожиткових мінімумів (2 271 000 грн.);

Строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, становитиме:

  • 1 рік – для відомостей про притягнення до цивільно-правової та адміністративної відповідальності;
  • до погашення або зняття судимості з особи – для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності;
  • 5 років – при застосуванні заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб.

Законом внесено важливе уточнення, що після завершення строків, визначених вище, відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню. Змінами до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» пропонується, що Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та кримінальне провадження стосовно яких перебуває на стадії судового провадження.

Згодом Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт, що посилює захист прав військовослужбовців, які повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

  • Україна отримала 35 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2024 рік і посіла 105 місце з-поміж 180 країн, мовиться на сайті Transparency International Ukraine.
  • Набув чинності Закон «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».
  • У Національному агентстві з питань запобігання корупції провели навчання про необґрунтовані активи та незаконне збагачення для понад 900 правоохоронців. Вебінар для слідчих, оперуповноважених та уповноважених осіб з запобігання корупції провели експерти НАЗК.
  • У НАЗК провели стратегічний аналіз корупційних ризиків у діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) Збройних Сил України (ЗСУ) на виконання п. 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023.
  • Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.