У Мін’юсті пояснили, чи створює законопроєкт №14005 додаткові підстави для стягнення житла за борги

Єдине, що впроваджує законопроєкт — автоматичне виключення людини з реєстру боржників після сплати заборгованості

Євроінтеграційний законопроєкт №14005 щодо цифровізації виконавчого провадження не запроваджує жодних нових правил, обмежень чи підстав для стягнення житла. Його ключова норма – автоматичне виключення особи з Єдиного реєстру боржників одразу після сплати заборгованості. Про це в етері телемарафону розповів заступник міністра юстиції Андрій Гайченко.

Законопроєкт передбачає, що всі обмеження та обтяження зніматимуться автоматично, без необхідності додаткового звернення до державного виконавця. Це значно спростить процедуру для громадян та зменшить навантаження на виконавчу службу. За словами заступника міністра, нововведення дозволить оперативно оновлювати статус громадян, які повністю виконали свої боргові зобов’язання, та значно спростить роботу державних виконавців.

Єдине, що впроваджує законопроєкт — це автоматичне виключення людини з реєстру боржників після сплати заборгованості. Таким чином ти сплатив — і ти вільний у всіх своїх правах. Тобі не треба шукати державного виконавця. Це особливо актуально для внутрішньо переміщених осіб: якщо ти живеш у Львові, а твій виконавець — у Херсонській чи Миколаївській області, і ще й пішов на лікарняний або звільнився. Як ти його знайдеш, щоб він натиснув кнопку, хоча ти вже все сплатив? Саме такого спрощення і стосується цей законопроєкт, — акцентував Гайченко.

Заступник міністра додав, що документ не створює жодних нових підстав для стягнення житла. Квартира може бути стягнута лише у чітко визначених законом випадках — зокрема, якщо сума боргу перевищує 160 тисяч грн. Цей порядок залишається незмінним.

Жодних нововведень у цій частині закон не містить. Усе залишається в межах чинного законодавства. І в майбутньому змін у цій частині не передбачається, — додав він.

Євроінтеграційний законопроєкт №14005 про спрощення виконавчого провадження через цифровізацію ухвалили в першому читанні 4 листопада. Подальша цифровізація виконавчого провадження передбачена зобов’язаннями України у межах Плану Ukraine Facility.

Як зазначили у пояснювальній записці до законопроєкту, його мета — забезпечити виконання судових рішень та рішень інших органів шляхом цифровізації окремих етапів виконавчого провадження, що дозволить оптимізувати його стадії та скоротити строки вчинення виконавчих дій.

Ключова новація законопроєкту — введення автоматичних дій у процесі виконавчого провадження, зокрема:

– автоматичне зняття арешту з рахунків після надходження до державної виконавчої служби або приватного виконавця суми, яка підлягає стягненню;

– автоматична взаємодія Єдиного реєстру боржників (як складової автоматизованої системи виконавчого провадження) з іншими реєстрами з метою недопущення відчуження боржником майна;

– автоматичне оновлення даних в Єдиному реєстрі боржників;

– обов’язкове підключення всіх банків до інформаційної взаємодії з виконавцями через АСВП.

Це дозволить скоротити час здійснення виконавчих дій та зменшить присутність людського фактора, який є одним з основних джерел корупційних ризиків. Фіксація дій в автоматизованій системі виконавчого провадження забезпечить прозорість і можливість контролю з боку Міністерства юстиції, судів і сторін провадження. А зняття арешту з рахунків в автоматичному режимі позбавить виконавця впливати на процес чи затягувати його.

Передбачена законопроєктом інтеграція з ключовими державними реєстрами та фінансовими установами, а також взаємодія із системою депозитарного обліку цінних паперів, допоможе пришвидшити виявлення майна боржників, актуалізувати інформацію та ефективніше виконувати судові рішення.

У Мін’юсті нагадали, що цифровізація виконавчого провадження є одним із необхідних заходів, який має виконати Україна в межах Дорожньої карти з питань верховенства права.

Раніше Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції поінформувало, хто може бути представником у виконавчому провадженні.