Тривалість додаткової відпустки для учасників бойових дій

25 Грудня, 2024 в 14:28

Додаткова відпустка оплачується коштом роботодавця та не належить до щорічної

Державна служба з питань праці інформує, на яку тривалість календарних днів додаткової відпустки мають право учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни.

Так, статус учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Особам надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 14 календарних днів на рік відповідно до ст. 77-2 КЗпП України та ст. 16-2 Закону України «Про відпустки». Водночас неважливо, працюють вони за основним місцем роботи чи за сумісництвом.

Додаткова відпустка оплачується коштом роботодавця та не належить до щорічної (отже, надається один раз на рік, за умови документального підтвердження статусу учасника бойових дій чи особи з інвалідністю внаслідок війни відповідним посвідченням). Надається така відпустка на підставі заяви працівника.

Нагадаємо, про взаємовідносини роботодавців з мобілізованими та демобілізованими працівниками розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками основні виклики з практики про взаємовідносини роботодавців з мобілізованими та демобілізованими працівниками, а саме:

  • 1. Повістки. З якого моменту працівник вважається мобілізованим?
  • 2. Як відбувається демобілізація працівників? Які документи потрібні для повернення працівника на роботу? Дії роботодавця, якщо працівник невчасно приступив до роботи. Звільнення за прогул.
  • 3. Самовільне залишення військової частини. План дій роботодавця
  • 4. Виплата матеріальної допомоги мобілізованим працівникам: податкові аспекти
  • 5. Матеріальна допомога членам родини загиблого військовослужбовця
  • 6. Як звільнити військовослужбовця, який загинув?

У рамках характеристики взаємовідносин роботодавців з мобілізованими та демобілізованими працівниками акцентовано на наступному:

  1. Повістки. З якого моменту працівник вважається мобілізованим?

Наразі діють 3 види повісток:

  • Повістка для уточнення даних. Її вручають для уточнення та оновлення інформації про склад сім’ї, стан здоров’я військовозобов’язаних, місце роботи тощо.
  • Повістка на проходження військово-лікарської комісії. Ця повістка за підписом начальника ТЦК зобов’язує пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного. Після медкомісії у цій картці буде вказаний висновок військово-лікарської комісії про придатність, непридатність чи обмежену придатність до військової служби.
  • Мобілізаційне розпорядження. Ця повістка вручається військовозобов’язаному після проходження медкомісії, якщо його визнано придатним до проходження військової служби.

Вручення повісток:

  • 1.Працівник повідомляє роботодавця про цей факт та надсилає повістку (дозволяється використовувати месенджери), але взагалі краще мати Положення про електронний документообіг або наказ про використання альтернативних способів комунікації на період воєнного стану.
  • 2.Роботодавець видає наказ про відсутність на роботі. Причина: необхідність прибуття для уточнення деталей військового обліку.
  • 3.Табелюємо «ІН» (код – 22)
  • 4.Повістка не означає мобілізація. Працівник може бути непридатним.
  • 5.Середній заробіток зберігається.

Призов працівника алгоритм дій:

  • 1.Подання до відділу кадрів повістки ТЦК та СП про призов на військову службу під час мобілізації
  • 2.Видання наказу про увільнення від роботи у зв’язку з призовом із збереженням робочого місця і посади
  • 3.Ознайомлення працівника з наказом (у доступний і погоджений (з ним спосіб)
  • 4.Надання працівнику копії наказу (за потреби)
  • 5.Табелювання працівника з позначкою «І»
  1. Як відбувається демобілізація працівників?

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Підтверджує цей факт відповідна позначка у військово-обліковому документі.

До моменту надання працівником підтвердних документів про закінчення проходження військової служби роботодавець має всі підстави вважати його увільненим від виконання посадових обов’язків на час проходження військової служби відповідно до ст. 119 КЗпП.

Лише після того як працівник повернувся на роботу і надав військово-обліковий документ з відповідною відміткою, видається наказ про те, що працівник приступає до роботи, а в разі його бажання звільнитися — наказ про звільнення.

«Демобілізація»: план дій:

  1. після звільнення з військової служби та повернення на роботу працівник повинен надати роботодавцю військовий квиток із позначкою про таке звільнення. Якщо немає запису про виключення працівника зі списків особового складу військової частини, то до роботи його не допускати.
  2. звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) ТЦК та СП для взяття на військовий облік. Якщо працівник у 5-денний строк не прибув до свого ТЦК та СП для взяття на військовий облік, то про нього слід повідомити ТЦК та СП.
  • Чи видавати наказ про повернення на роботу?

Лист Мінсоцполітики від 10.06.2015 р. № 231/06/186-15: для того, щоб працівник приступив до роботи, потрібен розпорядчий акт роботодавця.

  • Чи повідомляти в ТЦК та СП?

У Порядку № 1487 немає прямої норми, яка б вказувала, що про повернення працівника із військової служби слід подати інформацію до ТЦК та СП.

Якщо працівник після звільнення з військової служби невчасно повернувся до роботи, роботодавець зобов’язаний взяти в нього письмове пояснення, що передбачено ст. 149 КЗпП.

Процедура взяття письмового пояснення потрібна роботодавцю передусім для аргументованого пояснення відсутності заробітної плати за цей період.

  1. Самовільне залишення військової частини

У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт № 11322, який пропонує звільнення від кримінальної відповідальності за дезертирство при умові добровільного повернення до військової частини.

Законопроєкт передбачає, що військовослужбовець повинен заявити про намір повернутися до служби перед закінченням досудового розслідування та отримати письмову згоду від командира.

Гарантії, передбачені частинами другою – третьою статті 119 КЗпП, не поширюються на осіб, які визнанні винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень) під час особливого періоду і вирок стосовно яких набрав законної сили.

  1. Матеріальна допомога для дітей загиблого військовослужбовця зі сторони роботодавця

Благодійна допомога, що надається в будь-якій сумі (вартості), виплачена (надана) благодійниками на користь учасників бойових дій, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, або членам їх сімей на:

  • закупівлю лікарських засобів;
  • засобів особистої гігієни;
  • продуктів харчування;
  • предметів речового забезпечення;
  • інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається КМУ;
  • для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації; платних послуг з лікування;
  • забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації;
  • послуг медичної реабілітації;
  • санаторно-курортного оздоровлення.
  1. Коли припиняти виплату середнього заробітку (за умови, що була виплата з 19.07.2022 р.), якщо мобілізований працівник загинув?

Може бути застосоване положення щодо припинення виплати середнього заробітку працівнику з дати виключення його зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» померлий військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, – з дня набрання законної сили рішенням суду.

Додамо, раніше Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці роз’яснило, які дії роботодавця у випадку закінчення контракту з військовослужбовцем, який продовжує служити.

Читайте також: Мобілізація і маніпуляції – як історія з бронюванням Favbet і Glovo демонструє кризу управління

18 травня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»