Топсправи НАБУ перебувають під загрозою без реформи експертиз – ЦПК

У вимогах партнерів фактично мовиться про створення окремої державної установи, яка мала б незалежно й у пріоритетному режимі виконувати експертизи у справах топкорупції

Справа “Мідас” – найгучніша операція антикорупційних органів минулого року. Та на стадії розслідування її можуть спіткати проблеми – через судові експертизи, попередили у “Центрі протидії корупції”.

Напрямок судекспертиз курується Міністерством юстиції і влада має можливість впливати на експертів, не важливо – приватних чи державних.

Відтак, як сторона обвинувачення, так і сторона захисту, постають перед численними проблемами:

• у деяких справах експертиз не можуть добитись роками;
• експерти роблять протилежні за змістом висновки з одного питання;
• експертів залякують кримінальними справами або дисциплінарними скаргами;
• у державних експертних установах існували стоп-листи – списки справ, щодо яких не можна було робити експертизи.

Зокрема справа детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова – яскравий приклад таких проблем. Адже прокурори приносили до суду чотири різні експертизи з різним змістом.

Один і той самий уривок розмови чотири експертизи намагались перекрутити так, щоб “Узбекистан” став “Дагестаном”. У справі “Мідас” антикорупційним органам доведеться зробити безліч експертиз. Однак на експертів вже зараз починають тиснути, наприклад, через вкиди в помийних телеграм-каналах, – зазначили у ЦПК.

Саме тому, додали у повідомленні, Європейський Союз у пакеті реформ “Качки-Кос” вимагає від України створення незалежної експертної установи для експертиз НАБУ.

У десяти пунктах “плану Качки-Кос” питання експертиз є другим пунктом. Він звучить так: «Забезпечити НАБУ ефективний доступ до неупереджених, своєчасних та якісних судових експертиз», нагадала керівниця юридичного відділу ГО “Центр протидії корупції” Олена Щербан.

Історія роботи антикорупційного бюро вже зафіксувала цілі схеми впливу на експертизи. Наприклад, ось які практики використовували найчастіше:

1) практика так званих стоп-листів, коли в державних експертних установах існували списки справ, у яких фактично заборонялося проводити експертизу;

2) залякування, кримінальні переслідування експертів, тиск через дисциплінарні скарги та незаконні погрози мобілізацією;

3) затягування проведення експертиз на роки або протилежні за змістом висновки експертів щодо одного питання.

У вимогах партнерів фактично мовиться про створення окремої державної установи, яка мала б незалежно й у пріоритетному режимі виконувати експертизи у справах топкорупції. Від початку головною ідеєю було забезпечення незалежного конкурсу до такої експертної установи, зокрема за участю міжнародних партнерів.

Попри те, що вже давно є різні варіанти змін до законодавства, які вже неодноразово пропонувало й саме НАБУ, жодного з них поки навіть не погоджено на урядовому рівні, не кажучи вже про парламент. Тобто попри роки дискусій та безліч варіантів рішень результату наразі нуль. Однак треба бути чесними й розуміти, що така установа не стане універсальною таблеткою, якщо забути про інші регуляторні питання діяльності судових експертів. Тому створення незалежної установи для справ топкорупції — важливий крок. Проте для реформування інституту судових експертиз загалом це — лише перший із необхідних кроків. І в ньому наразі — жодних успіхів, — зазначила Щербан.