Суд зобов’язав ТЦК надати відстрочку через догляд за батьком дружини з інвалідністю

Дніпропетровський окружний адміністративний суд зобов’язав надати військовозобов’язаному відстрочку від мобілізації через догляд за батьком дружини з інвалідністю II групи.

Військовозобов’язаний звернувся до суду з позовом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, просячи визнати протиправною відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Позивач обґрунтовував вимоги тим, що подав заяву про надання відстрочки на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” у зв’язку з наявністю батька дружини з інвалідністю II групи.

Комісія ТЦК відмовила у наданні відстрочки, оскільки вибір між військовозобов’язаними для утримання особи з інвалідністю стосується лише осіб одного рівня пріоритету. У батька дружини є дві доньки, які є військовозобов’язаними. Судом встановлено, що у матеріалах справи наявна нотаріально завірена заява батька дружини, в якій він обрав саме позивача для свого утримання. Одна з доньок проживає за межами України, що об’єктивно унеможливлює здійснення нею догляду.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у справі № 160/7827/26 задовольнив адміністративний позов. Суд визнав протиправними дії ТЦК щодо відмови у наданні позивачу відстрочки та зобов’язав територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати позивачу таку відстрочку.

Суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24, згідно з якою “відсутність інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи” означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд. Суд дійшов висновку, що позивач відповідає умовам для отримання відстрочки, а висновок комісії про вибір лише між військовозобов’язаними одного рівня пріоритету не ґрунтується на положеннях закону.