Співвідношення виконавчого листа та ухвали суду в адміністративному судочинстві

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), основним процесуальним документом для примусового виконання судових рішень в адміністративних справах є виконавчий лист. Водночас у чітко визначених законом випадках процесуальний статус виконавчого документа має безпосередньо ухвала суду. Про це повідомили у пресслужбі Рівненського окружного адміністративного суду. 

Виконавчий лист видається судом першої інстанції за заявою стягувача після набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів, проти кількох відповідачів, підлягає виконанню у різних місцях або передбачає вчинення кількох окремих дій, суд має право видати декілька виконавчих листів із чітким зазначенням частини рішення, що підлягає виконанню за кожним із них. Отриманий документ подається стягувачем до органів державної виконавчої служби (ДВС) або, у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження», приватному виконавцю.

Окремо роз’яснено порядок застосування статті 378 КАС України щодо зміни чи встановлення способу й порядку виконання рішення. Якщо виникають обставини, що ускладнюють або унеможливлюють виконання (наприклад, відсутність у відповідача конкретного майна чи зміна організаційної структури), суд ухвалює відповідну ухвалу. При цьому отримувати новий виконавчий лист не потрібно — ухвала лише змінює механізм реалізації вже виданого документа. Якщо виконавче провадження вже відкрито, стягувачеві достатньо надати копію такої ухвали державному чи приватному виконавцю.

Не кожна процесуальна ухвала суду володіє властивістю примусового виконання. КАС України встановлює вичерпний перелік ухвал, які є самостійними виконавчими документами та підлягають пред’явленню до виконання без видачі виконавчого листа. До них, зокрема, належать ухвали про:

• забезпечення позову або доказів, а також скасування забезпечення;
• тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
• накладення та стягнення процесуальних штрафів (зокрема, на керівника суб’єкта владних повноважень за невиконання судового рішення);
• затвердження умов примирення сторін;
• повернення судового збору чи поворот виконання судового рішення;
• виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню;
• поновлення пропущеного строку для пред’явлення документа до виконання;
• відстрочку, розстрочку, зміну способу й порядку виконання чи зупинення виконання рішення;
• заміну сторони у виконавчому провадженні (правонаступництво).

Законодавством передбачено, що виконавчі документи можуть оформлюватися у паперовій або електронній формі, проте одночасна видача одного й того самого документа в обох формах одній особі суворо заборонена для уникнення подвійного виконання.

Розвиток цифрових інструментів суттєво спростив процедуру: з серпня 2026 року окремі категорії користувачів мають можливість сформувати електронний виконавчий документ та подати його безпосередньо до виконання через застосунок «Дія». Для цього необхідні судове рішення, яке набрало законної сили, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) та авторизація за допомогою «Дія.Підпису».