Шахрайство або грабіж: позиція суду щодо кваліфікації дій, спрямованих на заволодіння чужим майном

ККС погодив, що дії особи, спрямовані на заволодіння чужим майном, розпочаті як шахрайські, натомість після викриття потерпілою, мають кваліфікуватися саме як відкрите викрадення чужого майна

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду своєюпостановою погодився, що дії особи, спрямовані на заволодіння чужим майном, які були розпочаті нею як шахрайські, після викриття їх потерпілою, яка усвідомлювала протиправність вчинюваних щодо неї дій та намагалась повернути свій мобільний телефон, мають кваліфікуватися саме як відкрите викрадення чужого майна.

Під час досудового розслідування, дії особи, яка під приводом здійснення телефонного дзвінка отримав від потерпілої телефон, не реагуючи на вимогу потерпілої, не повернув телефон, а заволодів ним, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1792,67 грн, кваліфікували за ч. 2 ст. 186 КК.

Натомість місцевий суд перекваліфікував дії обвинуваченого з ч. 2 ст. 186 на ч. 2 ст. 190 КК, посилаючись на те, що потерпіла добровільно передала обвинуваченому на його прохання мобільний телефон, який, зловживаючи її довірою, привласнив його, що є обов’язковою ознакою шахрайства.

Після чого, Апеляційний суд скасував вирок у частині перекваліфікації дій засудженого місцевим судом та ухвалив новий вирок, яким засудив особу за ч. 2 ст. 186 КК. Суддя мотивував своє рішення, що злочин, вчинений обвинуваченим дійсно був розпочатий як шахрайство, однак, зловживання було викрито потерпілою до того моменту, коли обвинувачений зміг залишити місце вчинення злочину, де він ще не мав реальної можливості розпорядитися переданим майном. Обвинувачений після того, як його зловживання довірою викрили, але до того, як злочин, передбачений ст. 190 КК, було закінчено, продовжив здійснювати дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, і ці дії полягали саме у відкритому викраденні чужого майна, факт якого усвідомлював як сам обвинувачений, так і потерпіла.

Тож, на думку апеляційного суду, за таких обставин, дії, спрямовані на заволодіння майном, після викриття їх потерпілою та її намагання повернути свій мобільний телефон, переросли у відкрите викрадення чужого майна.

ККС залишив без зміни вирок апеляційного суду, і погодився з доводами та вважає правильною кваліфікацію дій засудженого за ч. 2 ст. 186 КК. Колегія суддів визначила, що потерпіла усвідомлювала, що обвинувачений заволодів її мобільним телефоном шляхом зловживання довірою.

Дії обвинуваченого, вже після викриття, полягали у відкритому викраденні чужого майна, факт якого усвідомлював як сам обвинувачений, так і потерпіла, що свідчить про те, що мав місце грабіж, а не шахрайство.

ККС погодився з висновком суду апеляційного суду, що дії особи, спрямовані на заволодіння чужим майном, які були розпочаті нею як шахрайські, після викриття їх потерпілою, яка усвідомлювала протиправність вчинюваних щодо неї дій та намагалась повернути свій мобільний телефон, мають кваліфікуватися саме як відкрите викрадення чужого майна.