Рівний доступ до правосуддя: як система надання БПД гарантує однакові можливості для жінок і чоловіків
Для комплексного підходу до забезпечення рівних можливостей жінок та чоловіків у галузі правосуддя, затверджено Ґендерну стратегію системи надання безоплатної правничої допомоги на 2025-2027 роки
У Мін’юсті нагадали, що держава гарантує рівний доступ до безоплатної правничої допомоги для всіх громадян. Для її отримання необхідно звернутися до системи надання безоплатної правничої допомоги. Це державна мережа, де кожен може отримати правничу допомогу в будь-якому куточку України — особисто, телефоном або онлайн.
Послуги, котрі можна отримати:
– Юридичні консультації з будь-яких питань. Їх можуть отримати всі громадяни України та особи, які перебувають під юрисдикцією України.
– Допомога зі зверненням до суду — представництво інтересів в судах, складення документів до суду. Надається деяким категоріям громадян, зокрема це діти, ВПО, люди з низьким доходом, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників і захисниць України, постраждалі від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, катування, СНПК, жорсткого поводження тощо. Повний перелік категорій та умови наведено у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Всі контакти системи надання БПД доступні за посиланням.
Ґендерна стратегія: рівні права та можливості для всіх
Система надання БПД гарантує рівний доступ до правничих послуг усім, хто їх потребує, та працює над наданням послуги без будь-яких проявів дискримінації, зокрема і за ознакою статі.
Для комплексного підходу до забезпечення рівних можливостей жінок та чоловіків у галузі правосуддя, затверджено Ґендерну стратегію системи надання безоплатної правничої допомоги на 2025-2027 роки.
Оновлена стратегія охоплює всі аспекти діяльності системи надання БПД — від внутрішньої політики й підготовки кадрів до роботи з клієнтами. Ключові цілі стратегії:
– поширення інформації про право на БПД та ґендерну рівність, включаючи питання протидії дискримінації та всім видам насильства за ознакою статі, у тому числі сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК);
– моніторинг і оцінка ефективності результатів впровадження Ґендерної стратегії. Передбачає щорічний моніторинг стану надання БПД постраждалим від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, торгівлі людьми, СНПК, а також виявлення системних правових проблем, що потребують врегулювання, у тому числі змін на законодавчому рівні.
Крім цього, система надання БПД долучена до реалізації низки національних стратегічних документів та міжнародних зобов’язань, спрямованих на досягнення рівних прав та рівних можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
Хто частіше звертається
Упродовж першого півріччя 2025 року до бюро правничої допомоги надійшло близько 60% звернень від жінок. Крім того, серед тих, хто звертався по консультацію на єдиний контактний номер системи також близько 60% склали жінки.
Жінки найчастіше звертаються з питань сімейного права та соціального захисту, зокрема:
– стягнення аліментів;
– визначення місця проживання дитини;
– відповідальність за домашнє насильство;
– встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу;
– оформлення соціальних виплат, пільг чи субсидій.
Чоловіки частіше цікавляться питаннями адміністративного та трудового права, серед яких:
– військова служба, військовий облік та мобілізація;
– отримання відстрочки;
– оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів влади;
– укладання та розірвання договорів;
– стягнення заборгованості по заробітній платі.
У відомстві зауважили, що правові проблеми не мають ґендеру. Жінки та чоловіки можуть стикатися з однаковими викликами — оформленням спадщини, отриманням соціальних виплат, трудовими чи адміністративними спорами, а також захистом від домашнього насильства.
Так, жінки теж потребують допомоги у питаннях, пов’язаних із військовою службою. Наприклад, юристи допомогли військовослужбовиці та учасниці бойових дій отримати належні виплати після звільнення з частини, зокрема індексацію грошового забезпечення. Водночас і чоловіки звертаються у справах, які в суспільстві часто вважаються нетиповими для них. Була надана допомога старшому чоловіку у справі щодо домашнього насильства з боку власного дорослого сина. А батьку-одинаку юристи системи допомогли через суд стягнути аліменти з матері дітей.
Додамо, 4 березня 2025 року, у Києві, вперше презентували повну оцінку стану ґендерної рівності за європейськими стандартами. Фінальні результати Індексу ґендерної рівності (ІҐР) представлені за участі міністерки юстиції Ольги Стефанішиної; Посла ЄС в Україні Катаріни Матернової та ін.
Під час заходу продемонстровано комплексний аналіз за шістьма ключовими сферами: робота, гроші, знання, час, вплив і здоров’я. Згідно з результатами, наша країна на 20-му місці серед рейтингу 27 країн ЄС + Україна за загальним балом ІҐР, демонструючи найближчі до середньоєвропейських показники у таких сферах, як «Здоров’я», «Гроші» та «Час».
Держави ЄС постійно проводять оцінку у сферах відповідності фундаментальним принципам, верховенства права, прав людини, так само, як це відбувається зараз з Україною в межах переговорного процесу. Відповідно, надалі цей процес стане постійним для нас як повноправного члена Євросоюзу. Ще на початку підготовки до переговорного процесу, разом з Урядовою Уповноваженою з ґендерної політики, ми виступили з ініціативою, щоб, не чекаючи повного приєднання до ЄС, вже зараз провести оцінку впровадження ґендерної рівності за методологією держав-членів ЄС. Важливо, що Індекс наочно показує забезпечення рівності на рівні реалізації державних політик, дає повний спектр розуміння тих проблем і викликів, а також сильних сторін, що має Україна в ключових сферах життя, – зазначила Стефанішина.
Високий результат у домені «Час», де показник України перевищує середній рівень ЄС завдяки активній залученості жінок та чоловіків до благодійної та волонтерської діяльності. Водночас залишається дисбаланс у сфері «Вплив» – жінки недостатньо представлені на керівних посадах.
Серед позитивних зрушень відзначено й прогрес в імплементації Стамбульської конвенції, що посилює боротьбу з ґендерно зумовленим насильством. Ратифікація Україною конвенції у 2022 році стала важливим кроком у посиленні захисту постраждалих та розширила механізми боротьби з насильством.
Учасники заходу (заступниці міністрів, народні депутатки, представники органів державної влади та міжнародних організацій) обговорили, як Індекс може сприяти реформам та інтеграції України в ЄС, а також його роль у післявоєнному відновленні.
Зауважимо, розрахунок ІҐР для України тривав 1,5 року. Наступним кроком стане посилення спроможності державних органів у застосуванні європейської методології збору та аналізу даних, а також інституалізація українського Індексу та його розрахунок на постійній основі. Це дозволить ефективніше оцінювати прогрес у сфері рівності та формувати нову демократичну політику на основі цих даних.