Рапорт не гарантує звільнення з військової служби — пояснення юристів

Подання рапорту на звільнення з військової служби під час воєнного стану не означає автоматичного звільнення. Командування має право відмовити, якщо немає законних підстав, передбачених статтею 26 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Військовослужбовець може бути звільнений лише у випадках, прямо визначених законом: досягнення граничного віку, непридатність за станом здоров’я, окремі сімейні обставини, звільнення після полону за власним бажанням, обвинувальний вирок суду. Кожна підстава має бути документально підтверджена.

Порядок подання рапортів визначений наказом Міноборони від 7 серпня 2024 року. Командування зобов’язане розглянути рапорт невідкладно, але не пізніше 48 годин у питаннях дисципліни та безпеки, або протягом 14 днів в інших випадках. Військовослужбовець повинен мати докази подання рапорту через діловодство або поштою.

Відмова може бути законною, якщо немає підстав для звільнення або недостатньо документів. Проте командування не може ігнорувати звернення, вимагати документи, не передбачені законом, або відмовляти без обґрунтування. Такі дії можна оскаржити через вище командування або адміністративний суд.

Верховний Суд у постанові від 8 липня 2025 року у справі №580/6020/22 підтвердив: командування зобов’язане розглянути рапорт і прийняти мотивоване рішення. Проте навіть позитивне рішення суду не означає автоматичного звільнення — воно лише зобов’язує повторно розглянути рапорт.

Для оскарження в адміністративному суді встановлено місячний строк з дати отримання відмови або встановлення факту бездіяльності. Від правильного оформлення рапорту та повноти документів залежить як рішення командування, так і перспективи судового спору.