Рада виключила російську з переліку мов, захищених Європейською Хартією

Обсяг реального використання російської мови в Україні за багатьма показниками є рівним або вищим від обсягів використання державної мови, що може зумовити витіснення української мови на функційну периферію

Верховна Рада 3 грудня 2025 року прийняла в цілому проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, реєстр. №14120.

Закон передбачає приведення положень деяких законів України у відповідність до оновленого офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.

Законом приведено назву та положення Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», а також положення законів України «Про національні меншини (спільноти) України» та «Про медіа» у відповідність до оновленого офіційного перекладу Хартії, який було здійснено Міністерством закордонних справ України у січні 2024 року, а також оновлено перелік мов, до яких застосовується відповідний режим підтримки та особливого захисту, передбачений Хартією.

Так, відповідно до оновленого офіційного перекладу, правильна назва Хартії – Європейська хартія регіональних або міноритарних мов.

Також встановлено, що в Україні положення Хартії будуть застосовуватися до таких мов: білоруської, болгарської, гагаузької, івриту, ідиш, караїмської, кримськотатарської, кримчацької, німецької, новогрецької, польської, ромської, румейської, румунської, словацької, угорської, урумської та чеської.

Мета державної мовної політики – захистити державну мову як важливий і дієвий інструмент забезпечення єдності держави та її національної безпеки. Захист державної мови є легітимною метою, для досягнення якої використовуються засоби, що є найбільш раціональними для конкретної ситуації. А тому виключення російської мови не порушує зобов’язань України за Хартією, та відповідає положення Преамбули Хартії, згідно з якими охорона і розвиток регіональних або міноритарних мов не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх, – мовиться у пояснювальній записці.

Зауважується, як зазначає Конституційний Суд України, теперішня мовна ситуація в Україні є багатокомпонентною, їй властиві неподолані остаточно наслідки мовної політики часів СРСР. Доказом того є визнання судами (в адміністративних і цивільних справах) фактів дискримінації етнічних українців унаслідок протиправної відмови державних органів та юридичних осіб приватного права, діяльність яких пов’язана з наданням послуг споживачам, надати інформацію українською мовою. Одним із сучасних об’єктивних чинників є те, що українська мова в Україні, попри її юридичний статус державної, як і раніше, усе ще залишається в стані, що загрожує її існуванню, а тому потребує заходів особливого захисту. Своєю чергою російська мова на сьогодні в Україні внаслідок свого панування упродовж кількох століть залишається найуживанішою мовою національних меншин. Немає підстав вважати російську мову загроженою. Обсяг реального використання російської мови в Україні за багатьма показниками є рівним або вищим від обсягів використання державної мови, що може зумовити витіснення української мови на функційну периферію.

Із переліку мов, до яких Україна зобов’язується застосовувати положення Хартії, пропонується також вилучити молдавську мову у зв’язку з визнанням румунської мови державною мовою Республіки Молдова (22 березня 2023 року в Республіці Молдова набрав чинності Закон щодо визнання румунської мови державною, відповідно до якого у молдовському законодавстві терміни «молдовська мова», «державна мова» та «офіційна мова» змінено на термін «румунська мова»).