Рада прийняла за основу законопроєкт про кредитну історію: деталі

Однією з головних новацій є механізм “стоп-кредит” – кожен громадянин зможе заявити про небажання укладати нові кредитні договори

7 жовтня Верховна Рада прийняла у першому читанні за основу проєкт Закону про кредитну історію, реєстр. №14013.

Як зауважується, метою законопроєкту є посилення захисту прав позичальників, покращення обміну інформацією на кредитному ринку та підвищення її якості, а також заохочення відповідального кредитування та забезпечення цільового використання кредитної історії виключно для оцінювання кредитоспроможності, управління кредитним ризиком і здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів.

Документом пропонується встановити правові, фінансові та організаційні засади ведення кредитних історій: збору, обробки, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов’язань, функціонування інституцій, пов’язаних зі збором, обробкою, зберіганням, захистом та використанням цієї інформації, правові основи державного нагляду за такою діяльністю.

Законопроєкт уточнює перелік інформації, яка включається в кредитну історію, строки її зберігання (до 10 років) і механізми її знищення після спливу цього терміну. Кредитори будуть зобов’язані передавати дані до бюро кредитних історій протягом двох робочих днів – це унеможливлює затримки й зменшує ризики шахрайства.

Однією з головних новацій є механізм “стоп-кредит” – кожен громадянин зможе заявити про небажання укладати нові кредитні договори. Будь-який кредит, виданий після такої заяви, може бути визнаний нікчемним. Це суттєво підвищує захист громадян від шахрайських схем і кредитного тиску.

Також автори проєкту закону запевняють, що документ гарантує право громадянина на безоплатний доступ до власної кредитної історії та можливість виправлення чи видалення недостовірних даних.

Контроль за діяльністю бюро кредитних історій покладається на Національний банк України, який здійснюватиме нагляд, перевірки й сертифікацію систем безпеки. Передбачено також можливість транскордонного обміну даними – за згодою позичальника.

Передбачається, що прийняття сприятиме зменшенню частки прострочених кредитів, посиленню фінансової дисципліни й забезпеченню дотримання міжнародних стандартів захисту даних. Це важливий крок до стабільності та прозорості українського фінансового сектору.

Раніше ми повідомляли, що законопроєктом пропонується врегулювати такі питання:

1) обсяг інформації, що включається в кредитну історію, регулярності її оновлення, строків зберігання даних у кредитній історії (до 10 років), порядку їх знищення;

2) права та обов’язки користувачів та постачальників даних, зокрема щодо обов’язкового регулярного оновлення інформації про виконання грошових зобов’язань;

3) права суб’єктів кредитної історії, включаючи право на доступ до своєї кредитної історії, порядок її зміни або видалення у разі включення до кредитної історії недостовірних даних;

4) правові наслідки (у вигляді нікчемності правочину) у разі укладення кредитного правочину з суб’єктом кредитної історії після поширення на ринку кредитування інформації про його небажання укладати кредитні правочини, механізм поширення такої інформації;

5) право близьких осіб суб’єкта кредитної історії, який зник безвісти за особливих обставин, на доступ до його кредитної історії (норма діятиме тимчасово, на період дії воєнного стану);

6) заборона використання інформації з кредитних історій третіми особами без згоди суб’єкта кредитних історій та санкції за порушення таких заборон;

7) порядок авторизації бюро кредитних історій, зокрема: встановлено вимоги до їх структури власності, бездоганної ділової репутації керівників та власників істотної участі, системи внутрішнього контролю, до забезпечення бюро кредитних історій кіберзахисту, інформаційної безпеки;

8) механізм транскордонного обміну даними з бюро кредитних історій за умови наявності згоди суб’єкта кредитної історії на такий обмін;

9) нагляд Національним банком за діяльністю з ведення кредитних історій та право застосовувати адекватні коригувальні заходи та заходи впливу за порушення вимог законодавства;

10) правові засади створення та функціонування публічного електронного реєстру – Реєстру бюро кредитних історій;

11) правові засади розкриття бюро кредитних історій інформації, що становить банківську таємницю, таємницю фінансової послуги.