Рада підтримала законопроєкт щодо діяльності Військового омбудсмана

Зокрема пропонується віднести Військового омбудсмана до переліку осіб, котрі мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення

Верховна Рада 22 жовтня прийняла за основу проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо діяльності Військового омбудсмана, реєстр. №13267.

Метою законопроєкту є створення ефективного правового механізму для захисту прав військовослужбовців, посилення демократичного цивільного контролю за діяльністю військових і правоохоронних органів, а також забезпечення чіткішої і прозорішої взаємодії органів влади.

Документом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 17221 «Невиконання законних вимог Військового омбудсмана», якою встановити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог Військового омбудсмана або перешкоджання здійсненню ним своїх повноважень та визначити у якості санкції штраф у розмірі від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік чи без такого.

Також пропонується віднести Військового омбудсмана до переліку осіб, котрі мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також визначити, що відповідні справи мають розглядати районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді).

Крім того, пропонується доповнити положення статті 344 «Втручання у діяльність державного діяча» Кримінального кодексу України, запровадивши кримінальну відповідальність за втручання (незаконний вплив) у діяльність Військового омбудсмана у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Ольги Решетилової (Кобилинської) військовим омбудсманом.

Іншим указом Глава держави звільнив її з посади уповноваженої Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Решетилова (Кобилинська) стала першим в історії України військовим омбудсманом.

Крім того, триває активна робота зі створення Офісу військового омбудсмана. Указ про його започаткування Глава держави підписав 19 вересня цього року, а також затвердив положення про нього.

Основний пріоритет зараз – це запуск Офісу військового омбудсмана. В цей час також важливо не втратити динаміку з опрацювання та реагування на звернення й скарги військовослужбовців. Як у статусі уповноваженої Президента, так і в статусі військового омбудсмана я працюватиму над забезпеченням відчуття захищеності для військових і над відновленням справедливості для них, – зазначила Решетилова.

Офіс військового омбудсмана буде постійним допоміжним органом при Президентові України, що забезпечуватиме цивільний контроль за дотриманням прав усіх Сил оборони – чинних військових, бійців добровольчих формувань територіальних громад, резервістів на навчаннях, учасників руху опору в окупації та правоохоронців, які беруть участь у бойових діях.

Військовий омбудсман розв’язуватиме проблемні питання щодо проходження служби та розглядатиме скарги, може призначати перевірки й напрацьовувати рішення.

Варто додати, що Міністерство оборони у вересні провело консультації з головою Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності і з головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо законопроєктів, які викликали суспільний резонанс.

Як зазначається, Міністерство та парламентарі досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до парламенту президентом проєкту закону «Про Військового омбудсмана».

Документом передбачено, що Офіс Військового омбудсмана стане допоміжним органом при Президентові України, а сам Військовий омбудсман — це цивільна особа, яка матиме довіру захисників та їхніх родин і буде відповідальною за захист прав:

• військовослужбовців усіх Сил оборони України;
• поліцейських, задіяних у бойових діях;
• іноземців і осіб без громадянства, які служать у ЗСУ;
• інших категорій осіб, визначених законом.