Рада обмежила публічний доступ до реєстрів про нерухомість: законопроєкт викликав дискусії

22 Серпня, 2025 в 14:33

Журналістам стане складніше викривати корупціонерів, водночас громадськість не зможе перевіряти доброчесність посадовців

21 серпня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт щодо обмеження доступу до даних про нерухомість та кадастрових номерів земельних ділянок юридичних осіб під час воєнного стану. Попри те, що рішення пояснюють міркуваннями безпеки, воно може значно ускладнити викриття корупціонерів, пишуть Букви.

Мова про №11533 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів”.

За документ проголосував 231 народний депутат, повідомив Ярослав Железняк.

Законотворці пояснюють, що у період повномасштабної війни надмірна відкритість створює ризики: ворог може використовувати інформацію про адреси юридичних осіб та їх майно з державних реєстрів у своїх розвідувальних цілях.

Прийнятий закон обмежує публічний доступ до частини даних, які можуть становити загрозу для обороноздатності та безпеки держави, при цьому зберігаючи головний принцип – відкритими залишаються ключові реєстри, необхідні для економічної діяльності та контролю, а саме: дані про тендери, декларації посадовців, інформацію про власників компаній, відомості з державних реєстрів для повсякденного користування, тощо. Цим законом обмежується виключно надання інформації у електронній формі, що може розкрити розташування чи особливості об’єктів оборони та інфраструктури, – зазначають парламентарі.

Законопроєкт на час дії воєнного стану та рік після його закінчення обмежує публічний доступ до інформації про адреси юридичних осіб та їх майна та земельних ділянок в державному реєстрі прав на нерухоме майно. Також вносяться зміни щодо обмеження доступу вказаної інформації в інших реєстрах (промислових зразків, винаходів, інтелектуальної власності тощо).

Автор законопроекту Ігор Фріс прокоментував, що нові правила є компромісом між двома ключовими цінностями: прозорістю та безпекою.

Народна депутатка Ірина Геращенко додає, що мова про підприємства, що виробляють або постачають озброєння, техніку, боєприпаси, системи зв’язку, БПЛА:

– технічну інформацію у патентах, авторських правах та Prozorro;

– судові рішення, що розкривають логістику, специфікації чи контрагентів;

– координати об’єктів, кадастрові номери, адреси виробничих майданчиків.

Своєю чергою, у Центрі протидії корупції наголошують, що насправді депутати зробили ще один крок, щоб приховати корупційні статки, позаяк законодавчі норми значно ускладнять роботу для журналістів з виявлення махінацій з нерухомістю, зокрема корупційних.

Окрім того, документ також вплине і на звичайних громадян.

Якщо раптом ви вирішите купити нерухомість від будівельної компанії – зʼясувати перед купівлею чи справді вона належить такій юрособі буде складно, – додають у ЦПК.

Втім, зауважили у Центрі, цей закон полегшить життя як корупціонерам у приховуванні своїх статків через підконтрольні їм фірми, так і може збільшити кількість шахрайств у сфері нерухомості.

Також у ЦПК відзначили, що раніше журналісти знайшли численне майно на фірмах, записаних на родичів автора проєкта закону Ігоря Фріса.

Фундація DEJURE попереджає, що з прийняттям закону кількість схем із приховуванням власності лише зростатиме. Правозахисники припускають, що корупціонери почнуть переписувати своє майно на юросіб, і суспільство не дізнається, де схована чергова “вілла судді” чи “дача прокурора”.  Тож журналістам стане складніше викривати корупціонерів, водночас громадськість не зможе перевіряти доброчесність посадовців.

Одначе, Фріс переконує, що зазначений документ не стосується фізичних осіб, а тому журналісти зможуть продовжувати викривати нечесних посадовців та корупціонерів.

Разом з тим, стосовно інформації про підприємства представникам ЗМІ доведеться звертатися до державних реєстраторів і отримувати відповідь у письмовій формі.

Раніше президент Володимир Зеленський підписав закон про посилення відповідальності за корупційні правопорушення. Мова про закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» № 4496-IX, нагадує Судово-юридична газета.

Законом передбачається:

Адміністративна відповідальність за недостовірне декларування наставатиме за подання неправдивих відомостей на суму 150–750 прожиткових мінімумів (454 200 грн. – 2 271 000 грн.). На сьогодні такий поріг встановлено на рівні від 100 -500 (302 000 грн. – 1 514 000 грн.) прожиткових мінімумів;

Кримінальна відповідальність за недостовірне декларування наставатиме за подання неправдивих відомостей за частиною 1 статті 3662 КК України на суму 750–2500 прожиткових мінімумів (2 271 000 грн. – 7 570 000 грн.), за частиною 2 – на суму понад 2500 прожиткових мінімумів (7 570 000 грн.);

Зменшено порогове значення розміру активів, набуття яких дає підстави для притягнення до відповідальності за статтею 368-5 «Незаконне збагачення» КК України, а саме встановлено 3000 прожиткових мінімумів (9 084 000 грн.);

Розширено перелік осіб, щодо яких можна подавати позови про стягнення необґрунтованих активів та щодо яких буде діяти стаття Кримінального кодексу про незаконне збагачення;

Позови про конфіскацію та стягнення в дохід держави необґрунтованих активів в рамках цивільної конфіскації за статтею 290 ЦПК пред’являтимуться при розбіжностях між їх вартістю та законними доходами від 750 прожиткових мінімумів (2 271 000 грн.);

Строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, становитиме:

  • 1 рік – для відомостей про притягнення до цивільно-правової та адміністративної відповідальності;
  • до погашення або зняття судимості з особи – для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності;
  • 5 років – при застосуванні заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб.

Законом внесено важливе уточнення, що після завершення строків, визначених вище, відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню. Змінами до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» пропонується, що Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які обвинувачуються у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення та кримінальне провадження стосовно яких перебуває на стадії судового провадження.

  • Україна отримала 35 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2024 рік і посіла 105 місце з-поміж 180 країн, мовиться на сайті Transparency International Ukraine.
  • Набув чинності Закон «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».
  • У Національному агентстві з питань запобігання корупції провели навчання про необґрунтовані активи та незаконне збагачення для понад 900 правоохоронців. Вебінар для слідчих, оперуповноважених та уповноважених осіб з запобігання корупції провели експерти НАЗК.
  • У НАЗК провели стратегічний аналіз корупційних ризиків у діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) Збройних Сил України (ЗСУ) на виконання п. 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023.
  • Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянув справу за конституційною скаргою Бухтоярової Оксани Василівни.