Прозорість онлайн-медіа України зросла до 80% – дослідження ІМІ

18 Жовтня, 2024 в 17:57

У дослідженні ІМІ мовиться, що протягом 2024 року прозорість провідних онлайн-медіа України зросла на 12%, порівняно з минулим роком, і склала 80% (в 2023 – 68%). Сталося це завдяки тому, що медіа почали розкривати більше інформації про своїх керівників.

Такими є результати дослідження прозорості 50-ти топових українських онлайн-медіа, яке було провели експерти Інституту масової інформації в серпні-вересні 2024 року.

Методологія. Дослідження прозорості 50-ти онлайн-медіа охоплювало сайти, обрані експертами на основі моніторингів ІМІ та даних Similarweb (переважно з урахуванням популярності медіа). Дослідження загального балу прозорості онлайн-медіа базується на сумі трьох ключових параметрів прозорості редакцій:

1) оприлюдненні інформації на сайті про контакти редакції (тел., електронна пошта; за відсутності якогось із цих параметрів враховувалося вказування адреси офісу);

2) наявності даних про людину, відповідальну за контент (керівника / головреда);

3) публікації даних про власника медіа (кінцевого бенефіціара).

Залежно від ступеня повноти інформації за кожним із критеріїв онлайн-медіа могло набрати 1, 0,5 або 0 балів (в окремих випадках, коли подано лише мінімум інформації медіа отримували 0,25 бала; за вказування ідентифікатора медіа в реєстрі Нацради, але за відсутності прямого зазначення кінцевого бенефіціара на сайті медіа – 0,75 бала). Відповідно, максимальний сумарний бал за всіма трьома категоріями – 3 бали. Переважно прозорими розцінювалися медіа, які отримали від 2,25 до 3 балів, медіа із середнім рівнем прозорості набрали 1,25–2 бали, переважно непрозорими вважалися, які набрали 0,25–1 бал.

Додатково експерти ІМІ досліджували наявність на сайтах онлайн-медіа редакційних політик та інформації про фінансування, але ці два аспекти не враховувалися в загальному балі прозорості.

За результатами дослідження, переважно прозорими у 2024 році виявилися наступні медіа (40 з 50-ти досліджених, або 80%): Obozrevatel, ТСН, “Кореспондент.net”, “Українська правда”, УНІАН, NV, РБК-Україна, “24 канал”, “Фокус”, Новини.Live, “Главком”, ZN.UA, “Еспресо”, “Гордон”, Liga.net, “Суспільне”, Радіо Свобода, Gazeta.ua, Укрінформ, Delo.ua, Zaxid.net, “Економічні новини”, Цензор.Нет, LB.ua, “Страна”, Hromadske, “Факти”, “Українські новини”, “Слово і діло”, “5 канал”, “Рубрика”, “Главред”, Інтерфакс-Україна, “Коротко Про”, “Бабель”, “Тексти”, “Прямий”, Forbes Ukraine, “Букви” і “Новинарня”. Минулого року таких медіа було на 6 менше. Після публікації дослідження до ІМІ звернулося медіа “Букви”, яке доповнило відомості про себе на сайті даними щодо кінцевого бенефіціара. Тому дане медіа було переведене нами з категорії частково прозорих до повністю прозорих.

Значною мірою зростання загального балу прозорості відбулося завдяки збільшенню прозорості за показником оприлюднення імен керівників медіа. Цього року чотири медіа, які оприлюднили імена людей, відповідальних за контент видання, перейшли в категорію переважно прозорих (Gazeta.ua, Delo.ua, Zaxid.net, а також “Прямий” канал). Що стосується впливу на прозорість державної реєстрації онлайн-медіа та оприлюднення ними на сайтах своїх ідентифікаторів за відповідним реєстром (це дає 0,75 бала), то цей аспект не додав значної прозорості. У більшості медіа і до цього вже були оприлюднені найменування юридичних осіб, які ними володіють (що давало 0,5 бала). Тобто в таких випадках відбулося покращення прозорості на 0,25 бала, оскільки 0,5 бала вони вже мали. Винятками тут стали видання “Гордон” та “Українська правда”, яким зазначення ідентифікатора додало балів до прозорості. Загалом же прозорість таким способом забезпечується не лише завдяки самим медіа, а й завдяки зусиллям Національної ради, яка публікує рішення про його реєстрацію з досить розлогою інформацією, що стосується прозорості медіа.

Частково прозорими в 2024 році виявилися такі онлайн-медіа: “Апостроф”, Знай.UA, “Інформатор”, “Телеграф”, Newsyou.info і “Хвиля” (бракує на сайтах хоч якоїсь інформації про те, хто ними володіє), “Подробиці”, “Політека” й “Коментарі” (не вказано керівників редакцій). Загалом це 9 медіа з вибірки дослідження, тобто 18% від усіх досліджених. Минулого року таких онлайн-медіа у вибірці було 28%.

Переважно непрозорим виявилося одне медіа у вибірці – Lenta.UA (це 2% від досліджених), в якого на сайті не виявилося інформації ні про керівника, ні про кінцевого бенефіціара. Минулого року переважно непрозорих медіа було 4%. Зовсім непрозорих медіа цьогорічне дослідження не виявило.

Низка медіа впродовж року покращили свої показники прозорості (хоча й не всі до достатнього рівня; покращення може бути незначним і не спричиняти переходу медіа в більш прозору категорію). ІМІ не враховує як покращення збільшення балів через зміну методології (в аспекті контактних даних – фізичної адреси), хіба що така зміна пов’язана з реальним збільшенням доступної про медіа інформації, як у випадку із публікацією на сайті ідентифікатора медіа з реєстру.

Порівняно з минулим роком, свою прозорість покращили: Newsyou.info, Gazeta.ua (аж на 1,5 бала), Zaxid.net, Delo.ua і “Букви” (на 1 бал), “Гордон” (на 0,75 бала), “Прямий”, “Бабель”, “Рубрика”, “5 канал”, Hromadske, Укрінформ й “Українська правда” (на 0,5 бала), “Главред”, LB.ua, Liga.net і “Главком”, NV, “Фокус”, РБК-Україна (на 0,25 бала). Загалом це 20 медіа. За двома аспектами одночасно покращили свою прозорість чотири медіа – “Українська правда”, Newsyou.info, Gazeta.ua та “Букви”, а решта 16 – за одним із показників.

Натомість знизилася прозорість видання “Апостроф” (на 0,5 бала), оскільки зникла згадка про особу, яка володіє медіа.

Читайте також: Як медіа захистити свої новини від крадіжки Телеграм-каналами

Зміни до закону “Про медіа” оприлюднені на сайті Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, щоб залучити представників медіа, громадських організацій до їх опрацювання та вдосконалення. Про це розповіла народна депутатка, заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.