Про стандарти справедливого судочинства у справах про відшкодування шкоди, завданої війною
Сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України під час війни, станом на січень 2024 року сягнула майже $155 млрд
Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Петров виступив на тему «Стандарти справедливого судочинства у справах про відшкодування шкоди, завданої війною». Про це повідомляє Судова влада.
Згідно з даними Київської школи економіки сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України під час війни, станом на січень 2024 року сягнула майже 155 млрд дол. Більшість позовів про відшкодування шкоди, завданої країною-агресором, суди задовольняли. Відповідно до статистичних даних щодо розгляду зазначеної категорії справ суди першої інстанції ухвалили 614 рішень у таких справах (з них 366 цивільних і 248 господарських рішень); апеляційні суди постановили 17 рішень (15 і 2 рішення відповідно). Цивільними судами повністю задоволено 167 позовів, господарськими – 223 позови; частково задоволено 148 і 18 позовів відповідно; відмовлено в 51 та 7 позовах відповідно.
Доповідач зауважив, що у 2019 році позиція ВП ВС полягала в тому, що особа має право на компенсацію державою Україна за зруйноване майно через невиконання державою позитивного обов’язку (постанова ВП ВС від 4 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц), однак це не позбавляє особу права подати позов про відшкодування шкоди. Проте поставало питання щодо критеріїв визначення розміру компенсації.
До травня 2022 року почала закріплюватися судова практика про задоволення позовів фізичних осіб до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи чи ушкодженням здоров’я в період проведення АТО. Проте 12 травня 2022 року ВП ВС, розглядаючи справу № 635/6172/17, дійшла висновку, що держава Україна не несе безумовної відповідальності перед потерпілим унаслідок кримінального правопорушення, вчиненого в Україні.
Зокрема Петров торкнувся питання необхідності доведення розміру шкоди. Суди розуміють, що позивач потерпає від країни-агресора, але це не означає, що можна заявляти будь-який розмір моральної шкоди. Такий розмір має бути доведений, і суд не задовольняє відповідну вимогу автоматично.
Окрім того, Петров висловився щодо обмеження судового імунітету у справах про відшкодування шкоди країною-агресором. Він звернув увагу, що іноді адвокати, обґрунтовуючи недоцільність повідомлення країни-агресора, посилаються на міжнародні конвенції, які не були ратифіковані ні РФ, ні Україною. Також суддя сказав про змагальність процесу. Він зауважив, що українські суди мають демонструвати європейському суспільству дотримання високих стандартів відправлення правосуддя, навіть якщо відповідачем у справі є країна-агресор.
Доповідач окреслив питання адміністративних процедур відшкодування шкоди за зруйноване РФ майно, згадав про формування міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України. Водночас він порушив проблему визнання і виконання рішень українських судів про відшкодування шкоди РФ в іноземних судах, які передусім ставлять питання про належне повідомлення країни-агресора про розгляд справи.
Нагадаємо, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду вперше розглянув у порядку спеціальної процедури кримінального провадження «in absentia» касаційну скаргу захисника особи, засудженої за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни».
Варто зауважити, що 9 травня Верховна Рада проголосувала в цілому законопроєкт №10379 про внесення змін в Кримінальний кодекс та кодекс про адміністративне правопорушення за порушення мобілізації. Так, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено штраф для посадових осіб підприємств буде від 17000 до 25500 грн, в особливий період – від 34000 до 59500 грн.
18 травня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»
- Міноборони спільно з Міністерством охорони здоров’я, Мінцифри та громадськими організаціями розробили зміни до законодавства, які дозволяють спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони.
- Фахівці ДПС нагадали, за які землі не сплачується плата за землю під час воєнного стану.
- Воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, включно з трудовою діяльністю. Коротко і доступно про те, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором, нагадали у Держпраці.
- 18 травня у газеті “Голос Україна” опублікували Закон “Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності”.