Право на земельну частку (пай) та право власності на конкретну ділянку не є тотожними: висновок суду у спадковій справі

Суд нагадав про важливу правову різницю між правом на земельну частку (пай) та правом власності на конкретно визначену земельну ділянку з кадастровим номером. Про це повідомили у Рівненському апеляційному суді, який переглянув судову справу за позовом про визнання права власності на спадкове майно. 

Згідно з матеріалами справи, після смерті діда позивачки відкрилася спадщина за нормами колишнього ЦК УРСР (оскільки спадкодавець помер до 2004 року). Онучка успадкувала за заповітом домоволодіння, а також фактично прийняла інші спадкові права, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем. За життя чоловік володів сертифікатом на право на земельну частку (пай), проте державні акти на вже сформовані земельні ділянки були виготовлені Держгеокадастром після його смерті. Через це нотаріус відмовився видати свідоцтво про право на спадщину саме на конкретні ділянки, а позивачка звернулася до суду.

Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції про відмову в позові без змін, спираючись на сталу практику Верховного Суду. З огляду на те, що смерть фізичної особи припиняє її цивільну правоздатність, оформлення державних актів та присвоєння кадастрових номерів після смерті власника не означає, що ці конкретні ділянки входили до складу спадщини на момент її відкриття. На відміну від сформованої земельної ділянки, пай не має матеріального втілення і є лише правом отримати у власність землю з певного масиву.

Суд роз’яснив, що спадкоємець у подібних ситуаціях успадковує саме право на отримання земельної частки (паю), а не право власності на конкретно визначені об’єкти нерухомого майна, виділені в натурі вже після смерті спадкодавця. Позовні вимоги про визнання права власності безпосередньо на сформовані ділянки передчасні, оскільки за життя спадкодавець не завершив процедуру оформлення права власності на них.