Права, обов’язки та відповідальність свідка: роз’яснення суду

У Черкаському апеляційному суді нагадали основні правила участі свідка у кримінальному процесі, визначені Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідно до закону, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню, і яку викликали для давання показань.

Свідок має право знати суть кримінального провадження, у якому його допитують, користуватися правовою допомогою адвоката та послугами перекладача, а також давати показання рідною чи іншою вільно володічною мовою. Крім того, закон гарантує право відмовитися від давання показань щодо себе, близьких родичів і членів сім’ї, якщо вони можуть стати підставою для підозри чи обвинувачення. Свідок також може заявляти клопотання, подавати скарги, порушувати питання про забезпечення безпеки та отримувати відшкодування витрат, пов’язаних із викликом.

Водночас на свідка покладено обов’язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, давати правдиві показання та не розголошувати без дозволу відомості щодо кримінального провадження. У разі неможливості прибуття з поважних причин про це необхідно завчасно повідомити відповідний орган. Перед допитом обов’язково встановлюється особа, роз’яснюються права й обов’язки та попереджається про відповідальність за неправдиві показання чи відмову від них. Для малолітніх та неповнолітніх свідків передбачені додаткові гарантії: їхній допит обов’язково проводять за участю законного представника, педагога або психолога, а за потреби — лікаря.

Закон також чітко визначає категорії осіб, які не можуть бути допитані як свідки щодо інформації, отриманої у зв’язку з професійною чи службовою діяльністю. До них належать адвокати, нотаріуси, медичні працівники, священнослужителі, журналісти, судді та присяжні, експерти, а також особи, щодо яких застосовано заходи безпеки. У разі безпідставної неявки до свідка можуть застосувати грошове стягнення або привід. За завідомо неправдиві показання передбачена кримінальна відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України, а за відмову від давання показань — за статтею 385 ККУ.